АНОНС: Національний музей літератури вшанує 125-річний ювілей Євгена Чикаленка

9 грудня відбудеться захід "Любити Україну до глибини кишені…" (Євген Чикаленко в листуваннях і спогадах). Подія приурочена до 125-річчя від дня народження українського мецената.

Євген Чикаленко належить до провідних діячів національного поступу від 90-х рр. ХІХ ст. до національно-визвольних змагань 1917–1921 рр.

Будучи одним із найбагатших поміщиків України, він левову частину своїх статків віддавав на культурно-громадський розвиток нації. Зокрема, фінансував газету "Громадська думка", "Рада", журнал "Кіевская старина".

Він також був членом одеської і київської громад, причетним до виникнення практично усіх українських партій, серед них Товариства українських поступовців, з якої і постала Центральна Рада.

До 125-річчя від дня народження українського мецената в Музеї літератури відбудеться захід "Любити Україну до глибини кишені…" (Євген Чикаленко в листуваннях і спогадах). 

 

П'ятниця, 9 грудня, 11.00

Місце: Національний музей літератури України (Київ, вул. Богдана Хмельницького, 11).

Вхід вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.