АНОНС: Презентація етнографічних досліджень про тіло в традиційній культурі українців

Історик та етнограф Ірина Ігнатенко представить свої етнографічні бестселери “Жіноче тіло у традиційній культурі українців” та “Чоловіче тіло у традиційній культурі українців”.

На хвилі цікавості до народних звичаїв, традицій і обрядів дуже виразними стали "білі плями" у наших знаннях про найбільш табуйовані сфери соціального, родинного, фізіологічного життя українців у доіндустріальному суспільстві.

Як наші прабабусі отримували сексуальне виховання? Якими були канони чоловічої краси для українців ХІХ – початку ХХ століття? Як влаштовували стосунки в селянській хаті, де мешкали кілька поколінь однієї родини?

Як за допомогою жіночої господарської магії та народної медицини вирішували проблеми планування народжуваності та безпліддя, недостатньої або ж надмірної уваги з боку протилежної статі?

Якими образно-асоціативними та милозвучними замінниками назви чоловічого статевого органу користувалися наші пращури?

Прочитавши ці книжки, ви краще зрозумієте дивовижну українську міфопоетичну картину світу, зможете розкодувати її символіку та збагатити власну духовну культуру.

Ірина Ігнатенко – кандидат історичних наук, доцент кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Т. Шевченка, автор понад 60 науково-популярних творів. Протягом 10 років авторка назбирала матеріал по сотнях сіл від Полтавщини до Полісся, відкриваючи безліч цікавих фактів, народних звичаїв, традицій.

 

Віторок, 6 грудня, 18.00.

Місце: Книгарня "Є" (м. Київ, вул. Лисенка, 3)

Модератор: Леся Мудрак.

Організатори: Книгарня "Є" та видавництво "Клуб Сімейного Дозвілля". 

Вхід вільний.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.