АНОНС: Презентація етнографічних досліджень про тіло в традиційній культурі українців

Історик та етнограф Ірина Ігнатенко представить свої етнографічні бестселери “Жіноче тіло у традиційній культурі українців” та “Чоловіче тіло у традиційній культурі українців”.

На хвилі цікавості до народних звичаїв, традицій і обрядів дуже виразними стали "білі плями" у наших знаннях про найбільш табуйовані сфери соціального, родинного, фізіологічного життя українців у доіндустріальному суспільстві.

Як наші прабабусі отримували сексуальне виховання? Якими були канони чоловічої краси для українців ХІХ – початку ХХ століття? Як влаштовували стосунки в селянській хаті, де мешкали кілька поколінь однієї родини?

Як за допомогою жіночої господарської магії та народної медицини вирішували проблеми планування народжуваності та безпліддя, недостатньої або ж надмірної уваги з боку протилежної статі?

Якими образно-асоціативними та милозвучними замінниками назви чоловічого статевого органу користувалися наші пращури?

Прочитавши ці книжки, ви краще зрозумієте дивовижну українську міфопоетичну картину світу, зможете розкодувати її символіку та збагатити власну духовну культуру.

Ірина Ігнатенко – кандидат історичних наук, доцент кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Т. Шевченка, автор понад 60 науково-популярних творів. Протягом 10 років авторка назбирала матеріал по сотнях сіл від Полтавщини до Полісся, відкриваючи безліч цікавих фактів, народних звичаїв, традицій.

 

Віторок, 6 грудня, 18.00.

Місце: Книгарня "Є" (м. Київ, вул. Лисенка, 3)

Модератор: Леся Мудрак.

Організатори: Книгарня "Є" та видавництво "Клуб Сімейного Дозвілля". 

Вхід вільний.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.