У Франції під землею знайшли схований від нацистів ретроавтопарк. ВІДЕО

Тунель старої шахти в центральній Франції напхом напханий проржавілими автомобілями 30-х років ХХ століття.

Бельгійський фотограф Мішель Вінсент провів фотосесію унікального підземного кладовища автомобілів, схованих у шахті під час Другої світової війни, повідомляє "Сегодня".

Знахідку Вінсент виявив випадково, коли спустився в тунель шахти. Більшість автомобілів французького виробництва переважно 1930-х років, імовірно, були сховані, щоб не потрапили в руки німців після окупації Франції 1940 року.

Частину з них пошкодили перед зберіганням або час від часу розбирали на запчастини протягом кількох років. Іншу частину знищили висока температура та корозія.  

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.