Козацькі пісні Дніпропетровщини було включено до переліку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО

29 листопада комітет ЮНЕСКО включив українські козацькі пісні Дніпропетровської області до списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони.

Про це повідомляє "Український тиждень" із посиланням на сайт ЮНЕСКО.

Ідеться про три ансамблі, які співають традиційні козацькі пісні – "Криниця", "Богуславочка" і "Первоцвіт". Багатьом учасникам цих фольклорних колективів по 70-80 років, і вони займалися цим протягом усього життя.

Співаки збираються регулярно, і часто аудиторія їм не потрібна. Традиція козацьких пісень передається в сім'ях ыз покоління в покоління, але її безперервність тепер під загрозою через старіння її носіїв.

Англомовний ролик про козацькі пісні Дніпропетровщини, знятий на замовлення Дніпропетровської обласної ради

Як відомо, у грудні 2013 року Петриківський розпис включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.