Спецпроект

У Києві поставлять пам'ятник досліднику Голодомору Джеймсу Мейсу

Президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким у місті Києві доручено спорудити пам’ятник визначному досліднику голодоморів в Україні Джеймсу Мейсу.

Про це йдеться в указі "Про заходи у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні - геноциду Українського народу" №523/2016 від 26 листопада, пише газета "День".

Зокрема, Президент постановив Кабміну утворити у місячний строк оргкомітет із підготовки і проведення заходів до 85-их роковин Голодомору, затвердити у тримісячний строк і забезпечити виконання плану заходів на 2017-2018 роки у зв’язку із 85-ми роковинами.

Згідно з указом, Президент доручив передбачити, зокрема, проведення у місті Києві Міжнародного форуму, присвяченого 85-м роковинам Голодомору, випуск в обіг поштової марки і конверта та спецпогашення поштової марки у зв’язку з роковинами.

Уряду також доручено забезпечити в установленому порядку вирішення питань щодо розвитку Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" і забезпечити разом з КМДА "вирішення в установленому порядку питання спорудження у місті Києві пам’ятника визначному досліднику голодоморів в Україні Джеймсу Мейсу".

Міністерству закордонних справ України, зокрема, Президент дав доручення продовжувати роботу щодо визнання світовою спільнотою - іноземними державами та міжнародними організаціями Голодомору 1932-1933 років в Україні геноцидом Українського народу.

Джеймс Мейс - історик, політолог, дослідник Голодомору в Україні. Саме завдяки його дослідженням світ дізнався про Голодомор в Україні. Працював у газеті "День" з 1997 по 2004 роки.

Дивіться також:

Джеймс Мейс про юридичні аспекти Голодомору

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.