Біографічний довідник на 40 тисяч чекістів став доступним онлайн

Російська правозахисна організація "Меморіал" відкрила на своєму сайті доступ до довідника "Кадровий склад органів державної безпеки СРСР. 1935—1939".

Про це пише сайт "Уроки истории". Довідник містить короткі відомості про 39 950 співробітників НКВД, які одержали спеціальні звання системи держбезпеки з 1935 до початку 1941 року. Оскільки саме в 1935 році для службовців держбезпеки було введено спецзвання.

Автор видання – історик Андрій Жуков, який довгі роки вивчає біографії співробітників радянських карально-репресивних органів.

"Попервах, — поки архіви були наглухо закриті — головною джерельною базою його дослідження були старі періодичні видання, які публікували відомості про нагородження працівників НКВД і короткі біографічні довідки при обранні керівників НКВД—УНКВД в депутати Верховних Рад. Інформація в енциклопедичних виданнях і книгах з історії органів держбезпеки була вкрай бідною і цензурованою", — говориться у вступній статті на сайті довідника.

Ситуація змінилася в 1990-х роках, коли з’явився доступ до архівних матеріалів. Головним джерелом для довідника слугували накази НКВД СРСР по особовому складу.

У біографічних довідках наведено номери й дати таких наказів про надання спецзвань і про звільнення з НКВД і посаду, яку особа займала на той момент. Крім того, є дані про одержані державні нагороди і нагородження знаками "Почесний працівник ВЧК—ГПУ".

Інформацію з наказів доповнили біографічними даними з інших джерел – передусім, про чекістів, які загинули чи зникли безвісти під час німецько-радянської війни, а також про репресованих.

Попередня версія довідника з’явилася в травні 2016 році на CD. З тих пір біля 3500 біографічних довідок автори скорегували.

До публікації в Інтернеті матеріали довідника підготував Ян Рачинський за участі О. Горланова, Микити Петрова, Арсенія Рогінського. Програмування – Станіслав Рачинський.

Сайт довідника організовано за принципом "Вікіпедії". Він доступний за лінком.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.