Біографічний довідник на 40 тисяч чекістів став доступним онлайн

Російська правозахисна організація "Меморіал" відкрила на своєму сайті доступ до довідника "Кадровий склад органів державної безпеки СРСР. 1935—1939".

Про це пише сайт "Уроки истории". Довідник містить короткі відомості про 39 950 співробітників НКВД, які одержали спеціальні звання системи держбезпеки з 1935 до початку 1941 року. Оскільки саме в 1935 році для службовців держбезпеки було введено спецзвання.

Автор видання – історик Андрій Жуков, який довгі роки вивчає біографії співробітників радянських карально-репресивних органів.

"Попервах, — поки архіви були наглухо закриті — головною джерельною базою його дослідження були старі періодичні видання, які публікували відомості про нагородження працівників НКВД і короткі біографічні довідки при обранні керівників НКВД—УНКВД в депутати Верховних Рад. Інформація в енциклопедичних виданнях і книгах з історії органів держбезпеки була вкрай бідною і цензурованою", — говориться у вступній статті на сайті довідника.

Ситуація змінилася в 1990-х роках, коли з’явився доступ до архівних матеріалів. Головним джерелом для довідника слугували накази НКВД СРСР по особовому складу.

У біографічних довідках наведено номери й дати таких наказів про надання спецзвань і про звільнення з НКВД і посаду, яку особа займала на той момент. Крім того, є дані про одержані державні нагороди і нагородження знаками "Почесний працівник ВЧК—ГПУ".

Інформацію з наказів доповнили біографічними даними з інших джерел – передусім, про чекістів, які загинули чи зникли безвісти під час німецько-радянської війни, а також про репресованих.

Попередня версія довідника з’явилася в травні 2016 році на CD. З тих пір біля 3500 біографічних довідок автори скорегували.

До публікації в Інтернеті матеріали довідника підготував Ян Рачинський за участі О. Горланова, Микити Петрова, Арсенія Рогінського. Програмування – Станіслав Рачинський.

Сайт довідника організовано за принципом "Вікіпедії". Він доступний за лінком.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.