Вийшла нова біографічна книга про Михайла Грушевського

У видавництві "Либідь" вийшла друком книга "Михайло Грушевський: біографічний нарис", написана д. і. н. Русланом Пирогом і д. і. н. Віталієм Тельваком.

Про це інформує сайт Інституту історії України НАН України.

Книжка представляє широкому колу читачів біографічний портрет видатного українського інтелектуала, громадсько-політичного і державного діяча Михайла Грушевського.

Автори відтворили життєпис Грушевського в контексті тогочасного суспільства та на тлі бурхливих подій українського минулого кінця XIX ‒ першої третини XX століття.

На сторінках видання розкрито величезну наукову, видавничу й організаторську роботу вченого, його різнопланову громадську та політичну працю, вперте обстоювання своїх світоглядних позицій і вимушене балансування між історією і політикою. 

Фото: Інститут історії України НАН України

Зміст

Передмова

Розділ 1. Дитячі та юнацькі роки

Дитинство на чужині

У Тифліській гімназії

Розділ 2. В Університеті Святого Володимира

Студентські роки

Магістерські студії 

Розділ 3. Львівське десятиліття

В Університеті Франца Йосифа. Львівська історична школа

Некоронована Українська Академія наук: на чолі НТШ

На службі громаді: публіцист, політик, культурно-просвітній діяч

"Питання честі своєї і свого покоління": "Історія України-Руси"

Приватне життя

Розділ 4. У справі єднання України

На революційній хвилі

"Засипати провалля, що витворилося між синами одної землі": культурно-громадська праця на Наддніпрянщині

У колі сучасників ‒ від захоплення до конфліктів

Розділ 5. На засланні 

Розділ 6. На шляхах творення держави

У боротьбі за автономію

Утвердження української державності

Після Бреста

За часів Гетьманату і Директорії

Розділ 7. В еміграції

У пошуках однодумців: громадсько-політична праця 

Наукова та організаційна діяльність

Важке повернення

Розділ 8. Останнє десятиліття

В Академії: між наукою і політикою

Відзначення ювілею

Оманлива тиша 

В опалі

Арешт і московське вигнання 

Розділ 9. Епілог долі родини Грушевських

Катерина Грушевська 

Олександр Грушевський

Сергій Шамрай 

ПІСЛЯМОВА 

Дивіться також:

Месія для України. Великий міт Михайла Грушевського

Загадка дати смерті Михайла Грушевського

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.