Політв'язні та дисиденти часів СРСР звернулися до світу із закликом зупинити окупацію Криму

11 листопада 2016 року учасники ІІ Кримського форуму колишніх політвʼязнів комуністичних режимів, представників національно-визвольних рухів та правозахисників у Львові звернулися до світу із закликом зупинити російськ уокупацію Кримського півострова.

Повний текст відкритого звернення під назвою "Загальнолюдські цінності – гарант безпеки у світі" публікує Еспресо.TV.

Автори документа провели аналогії між радянським і путінським режимами. На їхню думку, незасуджені злочини комунізму стали зернами нового чекістського режиму в Росії, який зруйнував цивілізаційні перспективи російського народу і розхитує увесь світовий лад. На совісті цього режиму – війна в Грузії, анексія Криму, війна на сході України, погрози на адресу країн Прибалтики, атомний шантаж усього світу, злочинні бомбардування мирних мешканців Сирії.

"Цей перелік злодіянь неминуче буде продовжено, якщо згаданий режим не зупинити". - застерігають підписанти. - "Рівень цієї небезпеки відчуваємо ми – люди, що пізнали цинізм, облудність і злочинність чекістського режиму на власній долі. Тому ми рішуче застерігаємо уряди й народи демократичних країн від нових ілюзорних спроб "умиротворення агресора". Шукати середнє арифметичне між добром і злом означає – потурати злу".

Автори відкритого звернення висловили солідарність із кримськотатарським народом і засудили переслідування кримських татар з боку окупаційного режиму, зокрема заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу. Підписанти закликали негайно звільнити всіх громадян України, яких незаконно утримують в ув'язненні на території Росії та загарбаних нею землях Криму і Донецької та Луганської областей.

"Повернення Криму до складу України необхідне як акт відновлення справедливості, законності і світового ладу. Україна і вся світова спільнота повинні виробити "дорожну карту" для забезпечення права кримськотатарського народу на самовизначення на своїй історичній території у складі України", - підкреслили учасники Форуму.

Вони переконані, що деокупація Криму, відновлення територіальної цілісності України, захист прав і свобод людини, корінного кримськотатарського народу і всіх етнічних груп Криму – це тест для совісті всього світу. Будь-яка поступка агресорові, яка приносить позірний мир, буде обтяжена подальшими світовими катаклізмами.

"Ми солідарні з усіма росіянами, які засуджують нелюдську політику російського керівництва, й готові разом з ними шукати моделі майбутнього співіснування наших держав. Наш осуд чинного режиму в Росії стосується російського народу тільки тією мірою, якою він підтримує злочинні дії свого керівництва", - наголошують автори звернення.

Текст відозви закінчується закликом засудити злочини комуністичного режиму, оскільки безкарність призводить до нових і нових злочинів:

"Нікому не під силу змінити старий як світ закон: незасуджені й неспокутувані злочини стають зернами нових злочинств. Світ не зможе розвиватися далі, якщо злочинні дії комуністичних режимів і подальших їхніх чекістських реінкарнацій: ГУЛАГ і Голодомор, катування і страти, депортації та винищення народів, гібридні війни – не будуть засуджені як геноцид, злочини проти людства і військові злочини. З усіх локальних чи світових криз вихід завжди один і той самий – повернення до тих цінностей, що лежать в основі людської цивілізації. Саме ці цінності споріднюють нас із динамічним сучасним світом. Віднайти мир і безпеку, зрікаючись цих цінностей, неможливо".

Зверення підписали колишні політичні в’язні комуністичних режимів, правозахисники та інші учасники ІІ Кримського Форуму:

1. Паруйр Айрікян (Вірменія)

2.Алім Алієв (Україна)

3.Вардан Арутюнян (Вірменія)

4.Геннадій Афанасьєв (Україна)

5.Гульнара Бекірова (Україна)

6.Наталія Беліцер (Україна)

7.Йосиф Бєгун (Ізраїль)

8.Галина Болотова (Україна)

9.Тетяна Боннер-Янкелевич (США)

10.Валери Буйвал (Бєларусь)

11.Леонардас Вілкас (Литва)

12.Марія Гель (Україна)

13.Петр Глебович (Хлебович) (Польща)

14.Микола Горбаль (Україна)

15.Богдан Горинь (Україна)

16.Таріел Гвініашвілі (Грузія)

17.Борис Ґудзяк (Франція)

18.Олесь Дяк (Україна)

19.Юрій Зайцев (Україна)

20.Роман Залескі (Польща)

21.Таїсія Зарецька (Україна)

22.Олесь Зарецький (Україна)

23.Євген Захаров (Україна)

24.Йосип Зісельс (Україна)

25.Леонардс Інкінс (Латвія)

26.Сінавер Кадиров (Україна)

27.Роман Калапач (Україна)

28.Стасіс Каушиніс (Литва)

29.Ірина Кізілова (Російська Федерація)

30.Іван Ковальов (США)

31.Сергій Ковальов (Російська Федерація)

32.Лідія Ковальчук (Україна)

33.Данута Куронь (Польща)

34.Ярослав Курскі (Польща)

35.Павло Літвінов (США)

36.Лариса Лохвицька (Україна)

37.Мирослав Левицький (Україна)

38.Люба Маринович (Україна)

39.Мирослав Маринович (Україна)

40.Микола Матусевич (Україна)

41.Леонід Мілявський (Україна)

42.Адам Міхнік (Польща)

43.Раїса Мороз (Канада)

44.Калью Мятік (Естонія)

45.Віктор Нійтсоо (Естонія)

46.Євген Обертас (Україна)

47.Герман Обухов (США)

48.Василь Овсієнко (Україна)

49.Тетяна Осипова (Ковальова) (США)

50.Павло Отченашенко (Україна)

51.Віктор Пєстов (Російська Федерація)

52.Саулюс Печелюнас (Литва)

53.Олександр Подрабінек (Російська Федерація)

54.Зорян Попадюк (Україна)

55.Данута Пшивара (Польща)

56.Олекса Різників (Україна)

57.Ярослава Різникова (Україна)

58.Ганна Садовська (Україна)

59.Айше Сейтмуратова (США)

60.Олексій Смирнов-Костерін (Російська Федерація)

61.Орися Сокульська (Україна)

62.Гражина Станішевська (Польща)

63.Абмеджит Сулейманов (Україна)

64.Вольфганг Темплін (Німеччина)

65.Марія Трофимович (Україна)

66.Андрюс Тучкус (Литва)

67.Пйотр Тима (Польща)

68.Іван Фещук (Україна)

69.Євген Фіалко (Україна)

70.Ізабелла Хрусьлінська (Польща)

71.Інна Чернявська-Набока (Україна)

72.Рефат Чубаров (Україна)

73.Різа Шевкієв (Україна)

74.Олесь Шевченко (Україна)

75.Петрушка Шустрова (Чехія)

76.Олександра Шухевич (Україна)

77.Юрій Шухевич (Україна)

78.Гаяна Юксель (Україна)

79. Лагле Парек (Естонія)

80. Калле Юргенсон (Естонія)

Повний текст звернення читайте тут.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.