У Києві з’явилася площа на честь ліквідатора аварії на ЧАЕС Леоніда Телятникова

Відповідно до рішення КМДА, безіменну площу на перетині вулиць Машала Малиновського і Добринінської у столичному районі Оболонь назвали іменем підполковника МНС Леоніда Телятникова.

Про це повідомляє "Четвертая власть". Леонід Телятников був офіцером-пожежником, який на чолі своєї обслуги першим прибув на Чорнобильську АЕС щойно після аварії в ніч на 26 квітня 1986 року.

Від величезних доз опромінення протягом кількох місяців після катастрофи померли всі члени підрозділу Телятникова окрім його самого.

Леонід Телятников за життя і його могила після смерті. Фото: Четвертая власть

Телятников же багато років лікувався від наслідків променевої хвороми, а згодом служив у Внутрішніх військах СРСР і МНС України. Помер у Києві у віці 53 років.

За часів СРСР Леоніда Телятникова нагородили званням Героя Радянського Союзу. Від України пожежник отримав зірку "За мужність" та декілька орденів. 

Читайте також:

Документи КГБ про неполадки на Чорнобильській АЕС

Початок Чорнобиля. КПРС ігнорувало попередження про можливу аварію

Валентина Шевченко: "Провести демонстрацію 1 травня 1986-го наказали з Москви"

1986: американський ТБ-сюжет про Чорнобиль. Порівняйте з радянським. ВІДЕО

Резолюція Щербицького на звіті про радіоактивний фон: "Что это означает?"

Як КГБ рятував українців від Чорнобиля

Як КГБ з західними атомними монополіями приховували наслідки Чорнобиля

Вулицями Прип'яті тепер можна віртуально погуляти. ФОТО

Відрядження в чорнобильський час. Спогади

Інше про ЧОРНОБИЛЬ

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.