У Бабиному Яру планують установити пам’ятник поетесі Олені Телізі

Кабінет Міністрів України доручив Київській міській державній адміністрації забезпечити спорудження памятника українській поетесі, члену ОУН Олені Телізі.

Про це повідомляють Українські новини. Монумент має з’явитися на території Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" до лютого 2017 року. Саме в лютому 1942 року Телігу та інших оунівців нацисти стратили в Бабиному яру.

Встановлення пам’ятника Олені Телізі є одним із заходів, які реалізуються Організаційним комітетом із підготовки та проведення заходів у зв’язку з 75-ми роковинами нацистських розстрілів у Бабиному Яру.

Окрім того, міська адміністрація повинна забезпечити проектування і проведення ремонтно-реставраційних робіт у будівлі контори колишнього єврейського кладовища по вул. Мельникова, 44 і створення Меморіального музею.

Дивіться також:

В пошуках "своєї" України. Від Підмосков'я до Бабиного Яру

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.