Влада Мінська заборонила акцію пам’яті жертв радянських репресій

Виконком столиці Білорусі відхилив заявку на проведення ходи на честь пам’яті жертв радянських політичних репресій, заплановану на 7 листопада.

Про це повідомляє "Белорусский партизан".

Ініціаторами акції були рух "За свободу", Об’єднана громадянська партія і організаційний комітет зі створення партії "Білоруська християнська демократія". Вони подали заявку до Мінського виконкому ще 21 жовтня.

Планувалося, що 7 листопада о 12:00 біля будівлі КГБ зберуться учасники акції, після чого колона пройде проспектом Незалежності до парку Челюскінців, де поховані жертви сталінських репресій.

Організатори заходу наголошують, що це данина пам’яті та скорботи і завдання демократичних сил – зробити так, щоби "нове покоління білорусів розуміло, до чого призвели події 7 листопада 1917 року".

Виконком Мінська відмовив у дозволі на проведення ходи з трьох причин. По-перше, двоє з трьох заявників – Анатолій Лебедько (Об’єднана громадянська партія) і Віталій Римашевський (Білоруська християнська демократія) – нещодавно притягувалися до адміністративної відповідальності за участь чи організацію несанкціонованих акцій. Згідно з білоруськими законами, вони не можуть виступати організаторами заходу.

По-друге, організатори заходу оприлюднили час і формат акції раніше, ніж отримали дозвіл на неї. І по-третє, місце збору та маршрут ходи, на думку чиновників, не відповідають вимогам закону про проведення масових заходів.

Один із організаторів Юрій Губаревич, голова руху "За свободу" заявив, що акція відбудеться навіть попри офіційну заборону. 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.