АНОНС: Музеєві Української революції передадуть капсулу із землею з могили Коновальця

4 листопада відбудеться урочиста церемонія передачі капсули із землею з могили Євгена Коновальця до відділу «Музей Української революції 1917—1921 років» Національного музею історії України.

Київський колекціонер і дослідник О. Мельник за дорученням Фундації імені Олега Ольжича відвідав могилу полковника Армії УНР, команданта УВО та Голови Проводу українських націоналістів Євгена Коновальця в Роттердамі (Нідерланди) та наповнив капсулу землею з могили.  

Це було запротокольовано в акті та зафіксовано на фото та відео.

Було вирішено, що зберігатиметься капсула в Музеї Української революції 1917—1921 років, який розташований у колишньому будинкові Центральної Ради Української Народної Республіки.

 

4 листопада, п’ятниця, 16.00

Місце: Київський будинок вчителя – колишня будівля Української Центральної Ради (вул. Володимирська, 57).

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації: https://goo.gl/zF9USS 

Акредитація ЗМІ за телефоном 067 633 68 86 (контактна особа — Анна).

Дати заснування Української академії наук: яка правильна?

Виглядає дивно, але факт: існує різнобій у позначенні точної дати створення Національної академії наук України. Перша дата – це 14 листопада 1918 року. Друга дата – це 27 листопада 1918 року. То ж яка дата – справжня? Відколи ми маємо вести відлік Академії?

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.