Над пам'ятником Івану Грізному в Орлі поглумилися. ФОТО

Нещодавно збудованій статуї московському царю Івану Грізному в м. Орлі в Росії невідомий чоловік надів мішок на голову й повісив табличку "Духота-то какая, темнота".

Про це повідомляє "Левый берег" із посиланням на "Интерфакс". Фотографію монумента опублікували в соціальних мережах. Напис на табличці відсилає до відомої цитати персонажа Івана Грізного з фільму "Іван Васильович змінює професію".

Чоловіка, який вчинив цю акцію, поліція оштрафувала за дрібне хуліганство (стаття 20.1 Кодексу про адміністративні правопорушення). Його ім'я та інші персональні дані не повідомляються. Мотиви вчинку також невідомі.

 Фото: https://vk.com/konubri

Нагадаємо, що перший пам'ятник першому московському царю Івану IV Грізному (правив у 1547 - 1584) встановили в м. Орел 3 жовтня, а урочисто відкрили 14 жовтня цього року.

Зведення монумента супроводжувалося скандалами і протестами, тому що Іван Грізний - один із найбільш суперечливих державних діячів Московії. Відкриття приурочили до 450-ліття міста, яке заснував Іван IV.


Дати заснування Української академії наук: яка правильна?

Виглядає дивно, але факт: існує різнобій у позначенні точної дати створення Національної академії наук України. Перша дата – це 14 листопада 1918 року. Друга дата – це 27 листопада 1918 року. То ж яка дата – справжня? Відколи ми маємо вести відлік Академії?

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.