Над пам'ятником Івану Грізному в Орлі поглумилися. ФОТО

Нещодавно збудованій статуї московському царю Івану Грізному в м. Орлі в Росії невідомий чоловік надів мішок на голову й повісив табличку "Духота-то какая, темнота".

Про це повідомляє "Левый берег" із посиланням на "Интерфакс". Фотографію монумента опублікували в соціальних мережах. Напис на табличці відсилає до відомої цитати персонажа Івана Грізного з фільму "Іван Васильович змінює професію".

Чоловіка, який вчинив цю акцію, поліція оштрафувала за дрібне хуліганство (стаття 20.1 Кодексу про адміністративні правопорушення). Його ім'я та інші персональні дані не повідомляються. Мотиви вчинку також невідомі.

 Фото: https://vk.com/konubri

Нагадаємо, що перший пам'ятник першому московському царю Івану IV Грізному (правив у 1547 - 1584) встановили в м. Орел 3 жовтня, а урочисто відкрили 14 жовтня цього року.

Зведення монумента супроводжувалося скандалами і протестами, тому що Іван Грізний - один із найбільш суперечливих державних діячів Московії. Відкриття приурочили до 450-ліття міста, яке заснував Іван IV.


Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.