Курінному командиру УПА з Полтавщини встановили меморіальну дошку на малій батькіщині. ФОТО

У с. Березова Лука Гадяцького району Полтавської області встановили меморіальну дошку на честь курінного командира УПА майора Миколи Савченка (Петра Миколенка), який діяв під псевдо "Байда".

Про це повідомляє сайт Українського інституту національної пам'яті. Дошку встановили до 95 річниці від дня народження старшини УПА коштом Спілки українських політв’язнів і репресованих у Польщі.

 

Пам’ятний знак Миколі Савченку встановили на будівлі сільської школи минулих вихідних. Участь у відкритті меморіального знаку взяли також жителі села, гості з району та інших областей. 

"Якщо ми хочемо жити у сучасній, заможній та розвиненій Україні – то повинні пам’ятати, що підвалиною такої держави є ідея любові до батьківщини. Бездержавні народи дороговказом у своїй боротьбі завжди обирали патріотизм і жертовність. Єврейський народ не їхав до пустелі за високими пенсіями та соціальними гарантіями, а був керований ідеалами здобуття власної батьківщини. Якщо хочемо досягнути успіху – понад усе повинні шанувати своїх борців за незалежність, тих, хто цілковито присвятив себе Україні!" – зазначив у своєму виступі на відкритті дошки представник Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд.

Справа - представник УІНП Павло Подобєд 

На відкритті також зачитали лист доньки Миколи Савченка пані Марії, яка мешкає  в м. Нью-Йорку, США. Вона подякувала за повернення пам’яті про її батька на його батьківщині й обіцяла весною відвідати Березову Луку.

Також Спілка українських політв'язнів і репресованих у Польщі подарувала школі у Березовій Луці комп'ютерну техніку.

Довідка:

Микола Лаврінович Савченко народився 20 лютого 1921 року. Випускник керамічного технікуму в Миргороді. Служив у Червоній армії, отримав звання лейтенанта. Під час німецько-радянської війни потрапив до німецького полону, служив у допоміжних німецьких частинах, звідки дезертирував.

З кінця 1943 року зголосився до  УПА, призначений командиром підрозділу військової округи ВО-5 "Маківка"  на Дрогобиччині. У серпні 1944-го очолив сотню "Східняки", в якій служили колишні червоноармійці, уродженці центральних та східних областей України. 

15 вересня 1944 року сотня "Байди" ввійшла до Лемківського загону ВО-6 "Сян", який підпорядковувався тимчасовій спеціальній військовій окрузі УПА-Захід-Карпати, що існувала протягом двох місяців (серпень-вересень 1944) на території, ще зайнятій німцями.

Після зміни лінії фронту залишився в Лемківському курені, впродовж жовтня-листопада рейдував по теперішній Івано-Франківщині та Дрогобиччині. У січні 1945 року сотня перейшла згідно з наказом головного військового штабу УПА на північно-східну Тернопільщину.

У лютому 1946  року "Байда" був призначений командиром Перемиського куреня. Від весни цього року він діяв зі своїми сотнями на Перемищині й був підвищений у званні до хорунжого. У серпні 1947 року відділ УПА під керівництвом "Байди" здійснив успішний рейд на Захід.

1948 року Старшинські Збори обрали Савченка командиром частин, що рейдували на Захід. Згодом призначений заступником шефа Місії УПА за кордоном.

Емігрував до США у 1950 році, де закінчив студії механічного інженерства, працював за фахом. У громадському житті в еміграції часто використовував ще один повстанський псевдонім – Петро Миколенко, аби не постраждала родина в Україні.

Під цим ім’ям був одним із організаторів Об'єднання колишніх вояків УПА в США, обирався кілька разів його головою. Заснував видавничий комітет "Літопис УПА". Помер 1 січня 1979 року в Детройті (штат Мічиган, США).

Дати заснування Української академії наук: яка правильна?

Виглядає дивно, але факт: існує різнобій у позначенні точної дати створення Національної академії наук України. Перша дата – це 14 листопада 1918 року. Друга дата – це 27 листопада 1918 року. То ж яка дата – справжня? Відколи ми маємо вести відлік Академії?

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.