АНОНС:У Києві на День захисника України відкриють виставку "Воїни. Історія українського війська"

Шлях від князівського дружинника ХІ століття, через реєстрове козацтво Гетьманщини часів Богдана Хмельницького, корпус січових стрільців – і до вояка Збройних сил України у зоні АТО.

Цьогорічна виставка "Воїни. Історія українського війська" – це 20 розповідей про історію військових формувань на теренах України від часів Русі до сьогодення.

Експозиція дає змогу зазирнути в минуле та подивитися, якими були однострої та зброя українських воїнів у різні історичні епохи. Світлини супроводжує інформація про тип військових організацій, чисельність і озброєння військ, методи воєнного мистецтва та найвизначніші битви.

Радянська і російська пропаганда десятиліттями переконувала нас, що українці – народ миролюбний та лінивий. Коли ж прямих згадок про українське військо уникнути було неможливо, то використовувалися такі слова, як "мазепинці", "петлюрівці", "бандерівці", або й просто – "банда", "бандити".

Правда полягає в тому, що навіть у тяжкі періоди бездержавності перед відкритими загрозами ми самоорганізовувалися, щоб захистити себе та свою землю. Історія нашого війська сягає часів Давньої Русі. Високо цінувалися загони з українських земель у військах Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої.

 

Козацька піхота була чи не найкращою у Східній Європі. У ХХ столітті українці показали світові чимало прикладів справжньої воїнської мужності, вправності  та завзяття, які не мають бути забутими сьогодні.

Нагадаємо, що виставка є логічним продовженням інформаційно-просвітницького проекту "Воїн. Історія українського війська".

У рамках проекту Інститут національної пам’яті передав Міністерству оборони комплекти однойменних постерів для розповсюдження серед військових частин і навчальних закладів. Передбачалося, що ці матеріали будуть використані у навчальному процесі та просвітницькій роботі.

Виставку підготували:

Фотографи: Анна Сенік, Роман Ніколаєв, Ігор Свенцицький.

Історична реконструкція: Микола Балабан. Тексти: Василь Павлов, Максим Майоров, Сергій Громенко, Богдан Завітій, Володимир В'ятрович, Наталія Слобожаніна, Сергій Рябенко.

Виготовлення виставки: GalNext. Дизайн – Назар Ясиневич, Ольга Сало.

14 жовтня, 14.00

Місце: Київ, вул. Хрещатик 36, біля Київської міської державної адміністрації

Учасники:

Володимир В'ятрович - голова Українського інституту національної пам'яті, кандидат історичних наук

Анна Сенік - фотограф

Організатор проекту: Український інститут національної пам’яті.  Над проектом працювали Зоя Бойченко, Олена Халімон.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.