АНОНС: У Музеї історії України прочитають лекцію "УПА. Історія нескорених"

У День захисника України Національний музей історії України пропонує поговорити про українських повстанців - тих, хто захищав Україну у найтемніші роки окупацій.

Коли, ким і з якою метою була створена Українська повстанська армія? Якою була її чисельність, структура та керівна верхівка?

Якої стратегії і тактики дотримувалися повстанці? На які території вони поширювали свою діяльність? Що відомо про найбільші бойові акції УПА? Якими були наслідки діяльності УПА для української історії ХХ століття?

Відповіді на ці та інші питання можна буде почути та обговорити на лекції Олександра Іщука, кандидата історичних наук, завідувача відділу історії України ХХ століття музею.

 

П'ятниця, 14 жовтня, о 14:00.

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2)

Вхід за звичайним квитком до музею: дорослий - 30 грн, студентський, пенсійний, дитячий - 20 грн, учасникам бойових дій - безкоштовно.

Прохання перед лекцією попередньо зареєструватися за формою https://goo.gl/Dxvltr.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.