Івана Дзюбу нагородили медаллю Андрея Шептицького. ФОТО

Ініціатива “Українсько-єврейська зустріч” нагородила українського дисидента, літературознавця, державного діяча Івана Дзюбу медаллю Митрополита Андрея (Шептицького).

Про це повідомляє сайт Ініціативної групи "Першого грудня", куди входить Іван Дзюба.

Дзюба отримав нагороду за те, що виступив на мітингу 29 вересня 1966 р. в Бабиному Яру та закликав до вшанування пам'яті єврейських жертв нацистських розстрілів і скріплення співпраці між українським і єврейським народами.

Це було в той час, коли офіційна комуністична влада Голокост і єврейські жертви Другої світової війни обходила мовчанкою. 

Фрагмент інформаційного повідомлення КГБ від 30 вересня 1966 року про мітинг у Бабиному Яру з нагоди вшанування 25-х роковин трагедії

"На думку пана Дзюби, висловлену ще в ті радянські часи, це була спільна трагедія обох народів, яку жоден не має права забути", - передає Ініціативна група. 

Медаль Іванові Дзюбі вручала віце-прем’єр-міністр України Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка відзначила: "Пишаюся тим, що маємо таких велетів, як Іван Дзюба, що хоч через не одне десятиліття, але вклоняємося таки йому за позицію, за честь".

Іван Дзюба під час церемонії нагородження. Фото: "Фейсбук" Іванни Климпуш-Цинцадзе

Нагорода, заснована спільно єврейською громадою та Українською греко-католицькою церквою, присуджується тим, хто найбільше прислужився справі українсько-єврейського примирення.

"Українсько-єврейська зустріч" (UJE — "Ukrainian Jewish Encounter") є організованою на приватних засадах багатонаціональною ініціативою, що розпочала своє існування 2008 р. як спільний проект, в якому беруть участь українці єврейського та християнського походжень і представники інших націй — в Україні, в Ізраїлі та у діаспорах.

Її діяльність об’єднує вчених, громадських лідерів, митців, уряди та ширшу громадськість у намаганні сприяти зміцненню і поглибленню стосунків між двома народами.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.