На Львівщині знадено бідон із документами підпілля ОУН. ФОТО

Пошуковці передали директору Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслану Забілому знайдені ними документи збройного підпілля ОУН.

Про це "Історичні правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху. Знахідка після реставраційних робіт поповнить Архів Центру досліджень визвольного руху.

23 вересня 2016 року, Громадська організація "Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять" проводила пошукові роботи останків загиблих солдатів Другої світової війни в с. Зашків Золочівського району Львівської області.

На глибині 0,4 м пошуковці натрапили на молочний бідон ємністю 40 літрів. Як виявилося, в бідоні захований архів одного з підпільних осередків ОУН Золочівського р-ну, документи якого датуються 1951 роком.

Так виглядає повстанський архів 

Попри те, що документи пролежали в землі 65 років, вони збереглися дуже добре. Голова Товариства "Пам'ять" Любомир Горбач передав знайдені матеріали директору Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслану Забілому для реставрації та дослідження.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.