АНОНС: У Кам'янці-Подільському на ІІ-му Культурному форумі буде окрема архівна програма

ІІ Культурний форум «Кам’яний острів» у Кам'янці-Подільському (22-29 вересня 2016 року) представить декілька заходів, присвячених архівній справі.

22 вересня, 13.20 – 14:50.


• відкрита лекція "Про що розповідають архіви КГБ?".

Доповідач: Ігор Кулик, історик, голова управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам'яті (Київ). 

Локація: історичний факультет Кам'янець-Подільського національного університету (К-ПНУ) імені Івана Огієнка, вул. Татарська, 14.

23 вересня, 09.30 – 11.00
 
• відкрита лекція "Використання кодування, шифрів і тайнопису в документах збройного підпілля ОУН-Б (кінець 1940-х - перша половина 1950-х років)". 

Доповідач: Володимир Ковальчук, історик, науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, співробітник Архіву СБУ (Київ).
 
Локація: історичний факультет К-ПНУ імені Івана Огієнка, вул. Татарська, 14.

• відкрита лекція "Фонди Центрального державного архіву зарубіжної україніки, як джерело для магістерських та кандидатських наукових проектів".

Доповідач: Дмитро Решетченко, історик, начальник відділу формування Національного архівного фонду Центрального державного архіву зарубіжної україніки (Київ).

Локація: історичний факультет К-ПНУ імені Івана Огієнка, вул. Татарська, 14.

17.00 – 18.00 

• відкрита лекція "Права дослідників генеалогії в архівах: міфи, законодавство та реальність". 

Доповідач: Віктор Долецький, директор Центру вивчення генеалогії "Пращур" (Вінниця). 

Локація: історичний факультет К-ПНУ імені Івана Огієнка, вул. Татарська, 14.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.