Інститут нацпам'яті привезе до Львова історичний майданчик. РОЗКЛАД ЗАХОДІВ

Чому насправді нас вчать уроки історії? Цьому питанню присвячені цьогорічні заходи Українського інституту національної пам’яті на Форумі видавців у Львові.

Хорошу книжку не тільки читають, але й активно обговорюють. Міжнародний книжковий "Форум видавців у Львові" – це можливість не просто побачити добрі книжки, але й подискутувати про їхній зміст.

Книжковому Форуму 2016 Український інститут національної пам’яті разом із партнерами представляє тематичний історичний майданчик. Відновлення історичної правди, спростування радянської, російської пропаганди та, історичних міфів – про це говоритимуть фахівці протягом чотирьох днів форуму.

Відкриватиме програму презентація проекту "Люди Свободи", яка відбудеться 14 вересня, об 14:00, на Площі Ринок у Львові. "Люди Свободи" – це історії  26 постатей, які своєю працею та боротьбою в минулому столітті зробили можливим відновлення незалежності України.

Це поети і політики, військові і музиканти, науковці й художники. Хтось боровся за свободу народу, хтось за свободу творчості, думки, хтось зі зброєю в руках, а хтось – із пензлем.

"Завдяки таким Людям, свобода стала реальністю для нас, і кожен з нас отримав можливість вільно реалізувати свій потенціал. Цих Людей ми називаємо Людьми Свободи. Тих, які не зламалися, які боролися. Завдяки яким наша незалежність стала можливою", – пояснює Голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Учасники відкриття виставки: Аліна Шпак – перший заступник голови Українського інституту національної пам’яті, Ярослав Файзулін – один з авторів проекту, співробітник Українського інституту національної пам’яті.

Також в рамках історичного майданчику на вас чекають: презентації нових книжок про Майдан та Другу світову війну, відкриті лекції, публічні дискусії та багато іншого.

 

Програма заходів УІНП в рамках тематичного майданчика під час Форуму видавців у Львові

14.09.2016

14:00  відкриття інформаційно-просвітницького проекту "Люди Свободи".

Місце проведення: м. Львів, Площа Ринок.

Учасники: Ярослав Файзулін – один з авторів проекту, співробітник Українського інституту національної пам’ят, Аліна Шпак - перший заступник голови Українського інституту національної пам’яті, Руслан Забілий — директор Національного Музею "Тюрма на Лонцького" Ігор Калинець — поет і дисидент Олеся Ісаюк — історик Національного Музею "Тюрма на Лонцького"

15.09.2016

13:00 – 13.45 Презентація книги "Щоб не забули. Пам'ять про тоталітаризм в Європі" 

Місце проведення: м. Львів, вул. Драгоманова, 5, Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка

Учасники: Байкеніч Ганна - співробітник УІНП

14:00 – 14.45 Презентація книги "Війна і Міф"

Місце проведення: м. Львів: вул. Драгоманова, 17, Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка читальний зал періодики.

Учасники: Майоров Максим - історик, співробітник Українського інституту національної пам'яті, Олеся Ісаюк -історик Національного Музею "Тюрма на Лонцького", Сергій Громенко - історик, Ігор Бігун — історик Центру досліджень визвольного руху .

19:00  - 20.00 Розмова "Декомунізація в Україні. Перші підсумки"

Місце проведення: м. Львів, вул. Драгоманова, 5, Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка читальний зал періодики.

Учасники: Шпак Аліна перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті

16.09.2016

18:00 – 18:45 Презентація книги "Майдан від першої особи" та Музею Майдану.

Місце проведення: м. Львів, вул. Драгоманова, 17, Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка читальний зал періодики. Учасники: Андрій Єрмоленко - художник; Анастасія Дмитрук -поетеса; Тарас Прохасько - письменник, журналіст; Тетяна Ковтунович - Український інститут національної пам'яті; Анастасія Гайдукевич - Український інститут національної пам'яті

17.09.2016

11:00 –11:45 Дискусія: "Навіщо Україні національний Пантеон?"

Місце проведення: м. Львів,вул. Драгоманова, 17, Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка читальний зал періодики.

Доповідачі: Павло Подобєд, представник УІНП; Віталій Гайдукевич, журналіст, телеведучий.

12:00 – 12:45 Презентація військових одностроїв

Місце проведення: м. Львів, вул.. Драгоманова, 17, Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка читальний зал періодики.

Учасники: Віталій Гайдукевич, журналіст, телеведучий, Олексій Руденко (Голова геральдичного товариства), Павло Подобєд, представник УІНП.

Партнери історичного майданчика: Форум видавців у Львові, Центр досліджень визвольного руху.

Стежте за оновленням інформації на сайті УІНП та у Facebook.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.