На території колишньої тюрми гестапо і КГБ знайшли масове поховання. ФОТО

10 серпня керівництво Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» та пошукового товариства Комунальне підприємство «Доля» провели брифінг із приводу масового поховання, яке знайшли під час розкопок у дворі Меморіалу.

У дворі, який належав раніше слідчій тюрмі НКВД-МГБ-КГБ, пошуковці виявили два захоронення. У першому глибиною до 1,8 м було знайдено рештки двох людей. У другому на глибині біля 2,5 м - 10 людських кістяків, які свідчать, що поховання масове може містити знано більше останків.  

"На підставі самих знахідок, ми можемо ствердити однозначно, що знайдені рештки належать жертвам радянських політичних репресій 1940-х - 1950-х років. Більш точно поки сказати важко. Ясно, що не раніше 1939 року, тому що, з одного боку, при них знайдено багато речей - посуд, пляшки, шматки одягу, - які можна датувати 1930-ми роками, з іншого - присутні також власне радянські артефакти. Дальші висновки можна буде зробити після проведення відповідної експертизи", - каже генеральний директор Національного музею-меморіалу Руслан Забілий.

 Фото: hromadske.lviv.ua

Ким були розстріляні - українцями, поляками, євреями тощо - сказати поки важко. Однак уже можна ствердити, що один із віднайдених скелетів належав жінці віком до 30 років. До того ж, серед особистих речей загиблих археологи знайшли паперовий документ - радянську довідку. Пошуковці сподіваються, що після реставраційних робіт можна буде встановити прізвище та ім'я її власника, а також період, коли документ було видано.

Фото: Національний меморіал "Тюрма на Лонцького" 

Пошукові роботи у дворі колишньої катівні НКВД-КГБ ведуться вже другій рік. Попередні дослідження результату не принесли. Проте цього року територію двору розбили на дільниці та за допомогою техніки рили повздовжні траншеї. Так минулого тижня знайшли спершу могилу з двома скелетами, а невдовзі поруч - масове захоронення.

У тому, що поховання є місцем останнього спочинку жертв саме радянських політичних репресій, дослідники сумніву не мають. "Ми маємо достатній досвід роботи з масовими похованнями репресованих у різні часи, тому вміємо відрізняти почерк нацистів і комуністів. Вони здійснювали масові страти кожні по-своєму. І судячи з почерку на решках, знайдених у цих братських могилах, ці люди були розстріляні саме комуністичним режимом", - переконаний директор комунального підприємства "Доля" Святослав Шеремета.

 Фото: hromadske.lviv.ua

Як зазначив пошуковець, окрім власне людських скелетів і супровідних речей, у захороненнях є рештки тварин, великий шар будівельного сміття і насипного ґрунту.

За фактом виявлення масового поховання Національна поліція відкрили кримінальне провадження. Наразі археологи і науковці продовжують досліджувати знахідки, детальніше про походження яких зможе розповісти експертиза. 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.