АНОНС: У Києві проведуть панахиду за жертвами Великого терору

5 серпня до роковин Великого терору у Києві відбудеться панахида за його жертвами.

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

5 серпня 1937 року за наказом НКВД № 00447 вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) "Про антирадянські елементи".

Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху "чистка" суспільства від елементів, які не годилися для будівництва комунізму.

Вона тривала понад 15 місяців і була офіційно припинена за постановою Політбюро ЦК ВКП(б) 15 листопада 1938 року, хоча репресії тривали й далі.

За 15 місяців кампанії за політичними звинуваченнями в Радянському Союзі було заарештовано більше 1,7 млн. осіб.

За даними Міжнародного товариства "Меморіал" (2007 рік), разом із жертвами депортацій і так званими "соціально шкідливими елементами" кількість репресованих перевищує два мільйони.

Усього під час Великого терору до розстрілу з політичних мотивів були приречені 681 692 особи.

Козацькоий хрест "Убієнним синам України" в урочищі Сандармох (Карелія), де розстріляли багатьох представників української інтелігенції. Фото надане Василем Овсієнком. 

П'ятниця, 12.00

Місце: Хрест пам'яті жертв політичних репресій поруч із Жовтневим палацом (вул. Інститутська, 1).

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.