Документи з архіву підполковника КГБ про боротьбу з УПА викладено онлайн. СКАНИ, ФОТО

Електронний архів українського визвольного руху публікує колекцію документів з архіву Анатолія Чуріна – співробітника МГБ – КГБ, який у 1940-х –1950-х рр. займався ліквідацією українського націоналістичного підпілля у Волинські обл.

Важливо, що  документи походять із приватного архіву чекіста. Підполковник Чурін збирав документальні свідчення, які підтверджували його участь в оперативних заходах проти ОУН і УПА, аби отримати пенсію від радянської влади. Заодно Чурін засвідчував письмово таку ж участь його товаришів по держбезпеці. Таких документів назбиралося понад 40 примірників.

Анатолій Чурін (перший зліва в другому ряду) зі співробітниками радянських органів держбезпеки 

Ці матеріали – власноручні свідчення офіцерів КГБ про їхню участь у репресивно-каральній діяльності СРСР проти українського визвольного руху. Серед російськомовних паперів, що вийшли з-під пера чекістів, привертає увагу єдиний документ українською мовою. Це – автобіографія підпільниці ОУН Надії Антонюк – "Світлани", яку Чурін завербував у 1948 р. в Луцьку, написана для Служби безпеки ОУН.

Дівчина дала згоду на співпрацю, але, повернувшись у підпілля, розповіла все повстанцям. Зокрема, в її свідченнях можна знайти й докладний опис  особистості Чуріна та інших офіцерів МГБ. Очевидно, "органи" вилучили документ під час одної з військово-чекістських операцій. А Чурін залишив його собі, тому що там ішлося про нього:

"Старший лейтенант Чурін Анатолій 27 років, високий, русявий, лице подовгувасте, очі зелені, під очима баньки. Одягнений в формі енкаведиста, але держить себе не дуже акуратно. По національності руский. На слідстві старається говорити по-українськи. Слідство проводить мляво, від нічого робити читає книжку, зривається, кричить і потім продовжує читати".

 Перша сторінка автобіографії члена ОУН Надії Антонюк - "Світлани", яку допитував Анатолій Чурін

Приватний архів підполковника Чуріна, який помер у Ковелі Волинської обл., було передано Центру досліджень визвольного руху 6 червня 2016 р.

"Унікальність цих документів підкреслює той факт, що походять вони з приватного архіву співробітника КГБ. Подана в них інформація доповнює ті дані, які ми можемо почерпнути з відкритих нині архівів колишнього КГБ. Примітно, що в документах з архіву Чуріна самі кагебісти власноруч описують свою участь у придушенні визвольного руху ОУН і УПА", говорить керівник Архіву ЦДВР Андрій Усач.

Переглянути колекцію документів з архіву Анатолія Чуріна можна на сайті Електронного архіву визвольного руху за посиланням.

 Типова довідка про участь чекістів Чуріна та Зубка в чекістсько-військових операціях МГБ проти УПА 

Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є сервісом відкритого он-лайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Проект реалізовується спільно Центром досліджень визвольного рухуЛьвівським національним університетом імені Івана Франка та Національним музеєм "Тюрма на Лонцького" за участі Архіву СБУ, Українського інституту національної пам’яті та Національного університету "Києво-Могилянська академія". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 23 589 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.