АНОНС: Нові лекції в рамках "Єврейських днів" у Львові

Львів'ян та гостей міста запрошують на відкриті лекції та дискусії, об'єднані спільною темою "Спільноти, середовища та держави у спірних містах ХХ століття".

У Львові триває просвітницький проект "Єврейські дні у Ратуші".

Цього тижня спікери проекту говоритимуть про театр та літературу міжвоєнного періоду. Після кожної лекції усі охочі мають можливість взяти участь в дискусії на заявлену тему.

У вівторок, 26 липня, професорка Мейгіл Фавлер зі Стетсонського університету прочитає лекцію "Візит за лаштунки: український, єврейський і радянський театр в 1920-30-і роки"

Цей період вважають часом радикальних змін в Радянській Україні, а ще називають роками великого мистецтва, особливо якщо говорити про мистецтво, яке було не російськомовним. Їдише- і українськомовний театри процвітали.

Чи культура об’єднує групи, а чи навпаки - розділяє їх? Чи існувала єдина радянська культура? І чим був національний театр: скарбницею мови, практикою чи аудиторією?

 

У четвер, 28 липня, відбудеться лекція літературознавців Данила Ільницького та  Віктора Мартиннюка "Після неминучого: Уявна мапа літературного Львова (±1939)". Однойменний проект дослідники уже два роки втілюють у Центр міської історії.

Рік 1939-й став поворотним в історії Львова і в житті його мешканців. Однією з груп були письменники, чия роль з огляду на фах (чи то покликання) полягає власне у перенесенні індивідуального досвіду на рівень соціальної пам'яті. Різні письменники, що опинились під ту пору у Львові, згодом поверталися думкою до подій 1939-го, перебуваючи в різних літературах, подеколи розділених залізною завісою.

Як знайти точки дотику у багатоголоссі пам'ятей, залишаючись уважним до індивідуальності кожного з голосів? – відповідь на це запитання шукають автори проекту "Уявна мапа літературного Львова (±1939 р.)".

Усі лекції відбуваються у приміщенні ресторану "Ратуша" (пл. Ринок, 1). Вхід - вільний!

Початок зустрічей - о 19:00.

Забезпечено синхронний переклад на українську та англіську мови. Програма заходів доступна на сайті Центру міської історії.

"Єврейські дні" є публічною програмою для широкої громадськості і пов'язані з двома проектами Центру міської історії: літньою школою про єврейську історію і багатокультурне минуле, яка триває з 2010 року та ініціативою "Простір Синагог: єврейська історія, спільна спадщина та відповідальність" (у партнерстві з Львівською міською радою та Німецьким товариством міжнародної співпраці GIZ).

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.