АНОНС: Нові лекції в рамках "Єврейських днів" у Львові

Львів'ян та гостей міста запрошують на відкриті лекції та дискусії, об'єднані спільною темою "Спільноти, середовища та держави у спірних містах ХХ століття".

У Львові триває просвітницький проект "Єврейські дні у Ратуші".

Цього тижня спікери проекту говоритимуть про театр та літературу міжвоєнного періоду. Після кожної лекції усі охочі мають можливість взяти участь в дискусії на заявлену тему.

У вівторок, 26 липня, професорка Мейгіл Фавлер зі Стетсонського університету прочитає лекцію "Візит за лаштунки: український, єврейський і радянський театр в 1920-30-і роки"

Цей період вважають часом радикальних змін в Радянській Україні, а ще називають роками великого мистецтва, особливо якщо говорити про мистецтво, яке було не російськомовним. Їдише- і українськомовний театри процвітали.

Чи культура об’єднує групи, а чи навпаки - розділяє їх? Чи існувала єдина радянська культура? І чим був національний театр: скарбницею мови, практикою чи аудиторією?

 

У четвер, 28 липня, відбудеться лекція літературознавців Данила Ільницького та  Віктора Мартиннюка "Після неминучого: Уявна мапа літературного Львова (±1939)". Однойменний проект дослідники уже два роки втілюють у Центр міської історії.

Рік 1939-й став поворотним в історії Львова і в житті його мешканців. Однією з груп були письменники, чия роль з огляду на фах (чи то покликання) полягає власне у перенесенні індивідуального досвіду на рівень соціальної пам'яті. Різні письменники, що опинились під ту пору у Львові, згодом поверталися думкою до подій 1939-го, перебуваючи в різних літературах, подеколи розділених залізною завісою.

Як знайти точки дотику у багатоголоссі пам'ятей, залишаючись уважним до індивідуальності кожного з голосів? – відповідь на це запитання шукають автори проекту "Уявна мапа літературного Львова (±1939 р.)".

Усі лекції відбуваються у приміщенні ресторану "Ратуша" (пл. Ринок, 1). Вхід - вільний!

Початок зустрічей - о 19:00.

Забезпечено синхронний переклад на українську та англіську мови. Програма заходів доступна на сайті Центру міської історії.

"Єврейські дні" є публічною програмою для широкої громадськості і пов'язані з двома проектами Центру міської історії: літньою школою про єврейську історію і багатокультурне минуле, яка триває з 2010 року та ініціативою "Простір Синагог: єврейська історія, спільна спадщина та відповідальність" (у партнерстві з Львівською міською радою та Німецьким товариством міжнародної співпраці GIZ).

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.