У Києві може з’явитися бульвар Гавела

Близько 10:00 13 липня завершилося громадське обговорення проекту перейменування бульвару Лепсе у Києві на бульвар Вацлава Гавела.

Напередодні була зафіксована підозріла активність із голосуванням "проти" цієї ініціативи. 

Представники компанії Kitsoft, що розробляла сайт Київської міської державної адміністрації, заявили про можливі проблеми з накруткою голосів проти перейменування бульвару Івана Лепсе на бульвар Вацлава Гавела.

"Ми займаємося цим питанням. Певний сигнал є, і ми будемо на нього реагувати, ухвалювати якісь рішення", – повідомив технічний директор компанії-розробника Kitsoft Олександр Єфремов в інтерв'ю для "Радіо Свобода".

Підозри у накручуванні голосів спричинило активну громадянську кампанію у мережі.

Ідею перейменування цього київського бульвару на честь одного з найбільших моральних авторитетів ХХ століття публічно підтримали співак і композитор Святослав Вакарчук, історик і журналіст Вахтанг Кіпіані, політолог Олексій Гарань, народні депутати Мустафа Наєм та Микола Княжицький, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, багато інших відомих українців.

У голосуванні взяла участь 5541 особа. Про це повідомляє сайт КМДА.

 

"ЗА" перейменування бульвару на честь Вацлава Гавела проголосувало 3529 осіб.

"ПРОТИ" проголосувало 2011 осіб.

Результати цього обговорення і голосування є підставою для Київської міської ради прийняти відповідне рішення щодо перейменування бульвару.

Вацлав Гавел (5 жовтня 1936— 18 грудня 2011) — Президент Чехословаччини (1989-1992), Президент Чехії (1993-2003), чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст. Автор "підручника з подолання тоталітаризму" - есею "Сила безсилих".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.