Спецпроект

АНОНС:У Києві проведуть круглий стіл «Масовий голод 1946-1947 – трагедія і пам’ять»

Спричинений діями комуністичного тоталітарного режиму масовий голод 1946-1947 років є великою трагедією Українського народу. Цього року виповнюються її 70-ті роковини.

Проте, порівняно із Голодомором 1932 – 1933 років, багатьом питанням, пов’язаним з тими подіями, дослідники та громадськість приділили значно менше уваги. Тож існує необхідність глибокого обговорення проблем, пов’язаних із дослідженням масового голоду 1946-1947 років та сучасних підходів до вшанування пам’яті жертв трагедії.

Питання, що пропонуються до обговорення:

·        стан наукових досліджень масового голоду 1946 – 1947 років;

·        післявоєнний масовий голод і Голодомор 1932 – 1933 років – спільне і відмінне;

·        масовий голод 1946 – 1947 років в національній пам’яті.

У круглому столі візьмуть участь провідні науковці, а також представники органів влади та громадськості. Зокрема, Станіслав Кульчицький, Василь Марочко, Володимир В’ятрович, Наталя Левчук, Олеся Стасюк.

У рамках круглого столу відбудеться презентація фотодокументальної виставки "Масовий голод 1946-1947 років в радянській Україні".

1 червня 2016 року, 14.00

Місце:  Національний музей "Меморіал жертв Голодомору",  м. Київ, вул. Лаврська, 3

Організатори заходу:  Національний музей "Меморіал жертв Голодомору", Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, Асоціація дослідників голодоморів в Україні.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.