АНОНС: У Києві чеські та польські фахівці поділяться досвідом доступу до комуністичних архівів

У Києві відбудеться круглий стіл "Архіви комуністичних спецслужб. Центральноєвропейський досвід та практика" за участі польських і чеських фахівців.

Початок 1990­-х років минулого століття став переломним для країн Центрально-­Східної Європи. Один за одним валилися комуністичні режими.

Забезпечення відкритого доступу до архівів комуністичних спецслужб стало важливою передумовою незворотності процесів демократизації.

Законодавство та інституції, практичний досвід створення архівних установ, що перебрали до себе архіви комуністичних спецслужб, сучасний стан та перспективи в майбутньому — саме про схожі та відмінні риси Польщі, Чехії та України буде обговорюватися на міжнародному круглому столі 23 травня в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка.

Окрема сесія буде присвячена особливостям фондів та архівних документів, що зараз зберігаються в архівах колишніх спецслужб.

Участь у круглому столі візьмуть:

Рафал Леськевич – директор Бюро з надання доступу та архівації документів Інституту національної памʼяті (Польща) та

Павел Жачек – колишній директор Інституту досліджень тоталітарних режимів (Чехія).

Українським досвідом ділитимуться Андрій Когут і Володимир Бірчак (Архів СБУ).

До заходу запрошуються архівісти, історики, генеологи та всі охочі, кому цікава практика європейських держав у питанні доступу до архівів комуністичних правоохоронних органів і спецслужб.

Для участі прохання зареєструватися в онлайн-формі. Подія на "Фейсбуці" - тут.

23 травня, понеділок, з 14:00 до 17:30 

Місце:  Київ, вул. Володимирська, 60, зала засідань Вченої ради Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації.


Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.