Не Щорс, а Сновськ. Декомунізовано ще понад три сотні топонімів

Сьогодні Верховна Рада України ухвалила три постанови про перейменування географічних назв.

Про це повідомив Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Відповідно до постанови 4468, нові назви одержали 6 районів, 218 населених пунктів, із них 4 міста. Так, Димитров Донецької області став Мирноградом, Котовськ на Одещині — Подільськом, Красноармійськ у Донецькій області — Покровськом, а Щорс на Чернігівщині — Сновськом. Історичні назви повернуто 45 місцевостям. 

Постанова 4086 стосувалася 76 найменувань в окремих районах Донецької та Луганської областей. Постановою 4087 перейменовано ще 75 найменувань у Криму.

Крім того, "Тексти" повідомляють про такі перейменування на Південному Сході України: 

у Донецькій області місто Торез – на місто Чистякове, Юнокомунарівськ – на Бунге, Кіровське – Хрестівка, Комсомольське – Кальміуське; 

у Луганській області Стаханов – на місто Кадіївка, Краснодон – на Сорокине, Красний Луч – Хрустальний, Свердловськ – на Довжанськ, Вахрушеве – Боково-Хрустальне, Кіровськ – Голубівка.

в АР Крим Красноперекопськ – на Яни Капу, смт Кіровське – Іслям-Терек, смт Совєтський – Ічкі, смт Орджонікідзе – Кайгадор.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.