У Києві відкрилася виставка про участь українців у Другій світовій війні

У Київському міському будинку учителя відкрилася документальна виставка "У спільній боротьбі", присвячена українцям, які боролися з нацизмом у складі армій країн антигітлерівської коаліції та рухах Опору.

Виставковий проект є результатом співпраці Центрального державного архіву зарубіжної україніки та Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Невідомі широкому загалу документи містять інформацію про участь українців у лавах радянської армії, збройних сил Канади, США та Франції у бойових діях, що проходили у Великій Британії, Франції, Німеччині, Італії, Польщі, Австрії, Чехословаччині, Угорщині, Болгарії, Румунії, Литві, Латвії тощо.

 

Окрім широкої географії військових дій, у яких брали участь українці, документи виставки інформують також про реакцію українців закордоння на початок війни та їх готовність добровільно вступати у військо, про високий професійний рівень українських вояків союзницьких армій та їх участь у підпіллі

Виставка репрезентує долі українських родин, чиї сини і дочки в лавах армій різних країн наближали перемогу над нацизмом.

Документальні джерела також висвітлюють участь українських громад у численних акціях допомоги воякам.

Особливу увагу зосереджено на документах, які красномовно свідчать про бойові успіхи та нагородження українських воїнів держав-переможниць. Окремий блок експозиції розкриває й трагічну сторону подій Другої світової війни – втрати серед українських вояків.

Значне місце в експозиції займають матеріали Героїв України Євгена Березняка, Олексія Береста, Олеся Гончара, Кузьми Дерев’янка, Героя Радянського Союзу Пилипа Жмаченка, Народного Героя Югославії Андрія Вітрука, родин Чумаків та Спачинських, чиї сини в лавах різних армій наближали перемогу, а також героїчних жінок  Ніни Мігової та Анни Храпливої та багатьох інших.

Документальна розповідь ведеться на тлі трагічних воєнних баталій і формує образ "українського воїна – з душею Шевченка, з кров’ю Мазепи, з серцем Лесі Українки…", готового віддати життя заради своєї Батьківщини. Адже боротьба з ворогом у складі армій держав-союзників була для українців водночас і боротьбою за Україну.

Адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 57 (Київський міський будинок учителя)

Вхід вільний. Виставка триватиме до 20 травня 2016 р.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.