АНОНС: У Києві відкриється виставка "Чорнобиль: трагедія, відображена в документах"

Державна архівна служба України силами провідних архівних установ – ЦДАГО, ЦДАВО та ЦДКФФА ім. Г.С. Пшеничного до 30-ї річниці Чорнобильської катастрофи готує масштабну документальну виставку "Чорнобиль: трагедія, відображена в документах".

Руїни 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. 1986 р. (Із фондів Державного архіву Житомирської області

На огляд громадськості будуть представлені документи вищих органів державно-партійного керівництва УРСР та СРСР, що зберігаються у фондах державних архівів. Крім цього, до експозиції увійдуть найзмістовніші документи архівів Київської, Житомирської та Рівненської областей, а також галузевих державних архівів МВС і СБУ України.

Всього на виставці буде представлено понад 100 малодосліджених документів і фотоматеріалів, що дозволять об’єктивно оцінити квітневі події 1986 року та висвітлити розмах катастрофи. В них зафіксована інформація про радіаційний рівень та дозові навантаження, морально психологічний стан населення; заходи із розселення, працевлаштування, медичного та побутового обслуговування громадян, евакуйованих із зони ЧАЕС; проблеми, які виникали в ході ліквідації наслідків аварії та вирішення питань щодо соціального захисту ліквідаторів та вшанування пам’яті загиблих.

Експозиція виставки матиме декілька тематичних розділів.

Вступний – побудований на контрасті документів і фотоілюстрацій часів до аварії та перших днів після неї: новозбудоване, квітуче місто атомників Прип’ять – зруйнований 4-й енергоблок Чорнобильської АЕС; перші звістки про катастрофу, що стрімко набирала обертів та морально-психологічний стан населення республіки. На виставці репрезентуватиметься протокол першого засідання Оперативної групи Політбюро ЦК КПУ, яка почала діяти з 3 травня 1986 р.

Доповідна записка секретаря Київського обкому партії Г. Ревенка в ЦК КПУ про вибух на блоці № 4 Чорнобильської АЕС. 26 квітня 1986 р. (Із фондів ЦДАГО України)

Основна тема наступного розділу виставки – переселення, розміщення, працевлаштування та соціальне забезпечення громадян, евакуйованих із зони радіаційного забруднення. Фотодокументи ілюструватимуть драматичні моменти прощання з рідною домівкою, вимушеного відриву від малої Батьківщини та похапцем покинуті села.

Організаційні заходи з ліквідації наслідків аварії відбилися у документах, що увійдуть до третього розділу експозиції. Відкривають його посвідчення, перепустки, військовий квиток із записом про перебування в зоні катастрофи, пам’ятка про правила поводження на радіоактивно забрудненій території.

Наступний розділ виставки буде присвячений найменш висвітленому аспекту аварії на Чорнобильській АЕС – реакції міжнародної спільноти та еволюції позиції радянської влади щодо інформування з проблем Чорнобильської катастрофи. Його репрезентуватимуть, зокрема, інформаційне повідомлення в газеті "Радянська Україна" про зустріч генерального секретаря ЦК КПРС М. Горбачова з американським громадським діячем А. Хаммером, на якій йшлося про аварію на ЧАЕС та ін.

Останній розділ виставки присвячений вшануванню пам’яті постраждалих від руйнівних наслідків катастрофи.

Відкриття виставки відбудеться 25 квітня 2016 р. в приміщенні Центрального державного архіву громадських об’єднань України (м. Київ, вул. Кутузова, 8).

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.