До 92-річчя підпільниці ОУН публікують документи з її кримінальної справи

Документи про підпільницю ОУН «Орисю» — Олену Андрущак — публікують в Електронному архіві визвольного руху. Цьогоріч 6 квітня їй виповнилося 92 роки.

 Олена Андрущак

"Орися" вісім років перебувала в заслання. підпіллі ОУН, а потім радянські спецслужби її заарештували та відправили на заслання.

Про те, що Олена Андрущак — та сама підпільниця "Орися", на згадки про яку історики та архівісти неодноразово натрапляли в різних документах, довідалися лише влітку минулого року.

Тоді бідон з документами референтури Служби безпеки ОУН Сокальської округи відкопали на Жовківщині (Львівська область), де і виявили автобіографію Олени Андрущак з підписом "Орися".

"В бідоні з документами наші історики виявили автобіографії 70-ти учасників та учасниць українського підпілля, підписані псевдо.

Майже усіх вдалося ідентифікувати, з яких лише Олена Андрущак, на щастя, досі жива і сьогодні святкує 92-річчя",

 — розповідає керівник архіву Центру досліджень визвольного руху Андрій Усач.

Опублікована колекція містить 42 документи з архівно-кримінальної та контрольно-наглядової справ, заведених на Олену Андрущак, з Архіву управління СБУ у Львівській області, а також її автобіографію з відкопаного на Жовківщині архіву.

Тут можна знайти, наприклад, акти з обшуків дому підпільниці, вирок суду від 10 березня 1952 року, довідка в справі вивезення її в східні області СССР та інші документи.

Переглянути колекцію документів можна на сайті Е-архіву за посиланням.
фото з кримінальної справи 

Олена Андрущак вступила в Організацію українських націоналістів у 1941 році, коли їй було 17 років.

У 1952 році їй присудили 25 років таборів, з яких вона відсиділа п’ять — у Норильську Красноярського краю Росії була підсобником на будівництві, в Мордовії — швеєю.

Була учасницею Норильського повстання. Як відомо повстання, що тоді сколихнули ГУЛАГ, врешті, призвели до його ліквідації.  Зараз жінка проживає в селі Сілець Сокальського району на Львівщині.

 Олена Андрущак у наші дні
Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 23231 документу.

Місія проекту — робити минуле доступним.

І. Б.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.