В Інтернеті оприлюднили документи шефа штабу УПА на Закерзонні

Підбірку документів з фондів Галузевого державного архіву СБУ та Архіву Центру досліджень визвольного руху про командира УПА Володимира Павлика-"Ірку" виклали онлайн в Електронному архіві визвольного руху.

Про це повідомляє ЦДВР на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Опубліковані документи дають змогу прослідкувати життєві траєкторії Володимира Павлика - шефа штабу 6-ої (Перемиської) Військової округи УПА "Сян" навесні-влітку 1944 р. Загони УПА цієї округи діяли на українських етнічних землях, які нині у складі Польщі.

 Володимир Павлик

Володимир Павлик народився 1915 року в м. Грац (Австрія). Навчався у Львівські Політехніці та Львівському університеті. Член ОУН з 1934 року. Служив у Карпатській Січі - збройному формуванні Карпатської України (1939), батальйоні "Нахтігалль" (1941).

У березні - грудні 1944 року був заступником командира ВО "Сян" Мирослава Онишкевича - "Ореста" і начальником його штабу під псевдо "Пік", "Ірка".  

В одному із опублікованих документів - свідоцтві про смерть - вказується, що Володимир Павлик помер 2 квітня 1948 р. На той час він утримувався у Північно-східному таборі МВС СРСР (Магадаська область). 

 Володимир Павлик із родиною

Переглянути колекцію документів можна на сайті Електронного архіву українського визвольного руху за посиланням.

І. Б.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.