Семінар "Чоловіки, жінки і насильство в ОУН і УПА у 1940-1950-х роках" відбудеться у Львові

В Українському Католицькому університеті у Львові проведуть науковий семінар на тему гендерних стосунків у підпіллі ОУН і УПА.

"В лавах ОУН борються за…. повну рівність жінки і чоловіка у всіх громадських правах та обов’язках, за вільний доступ жінки до всіх шкіл, до всіх професій… " (з матеріалів ІІІ-го Надзвичайного Великого Збору ОУН, 1943 р.).

Чи були повсякденні практики в ОУН релевантними офіційному дискурсу? Чи існувало гендерне насильство в підпіллі ОУН та УПА? 

Під час науково-методичного семінару буде розглянуто такі питання:

- (не)позитивна дискримінація жінок в ОУН і УПА: причини і прояви;

- домашнє насильство у сім’ях учасників/ць підпілля та УПА;

- "усунути не можна залишити": способи легітимації вбивства жінок;

- вразливість жіночого тіла і контроль над ним;

- "небезпечне кохання": долі "винних" у горизонтальній колаборації;

- злочин і кара: сексуальне насильство над жінками;

- жіночі стратегїї подолання віктимності. 

Доповідачка: Марта Гавришко, кандидат історичних наук, молодша наукова співробітниця, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Центр досліджень визвольного руху

Дискутант: Олександр Зайцев, доктор історичних наук, професор кафедри нової і новітньої історії України, Український католицький університет

31 березня, четвер, 16:15.

Місце: м. Львів, вул. Козельницька 2а, академічний корпус Гуманітарного факультету Українського Католицького університету (УКУ), 424 ауд. (семінарська кімната).

Організатор: кафедра нової і новітньої історії України УКУ.

І. Б.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.