Родину Дастіна Гоффмана розстріляли під командуванням Щорса - aрхів СБУ

Родину відомого американського актора Дастіна Гоффмана - як і сотні інших киян - розстрілювали чекісти під командуванням Миколи Щорса, пам’ятник якому досі стоїть у Києві.

Про це написав у своєму Facebook заступник директора Галузевого держаного архіву Служби безпеки України історик Володимир Бірчак.

"У лютому 1919 року, коли Київ охопив більшовицький терор, під командуванням Миколи Щорса розстрілювали, саджали у тюрми та відправляли у концтабори, — пише Бірчак. — Саме в цей час більшовики розстріляли також дідуся та прадідуся відомого американського актора Дастіна Гоффмана. Його рідні були родом з Білої Церкви, ще перед Першою світовою вони емігрували до США, та коли почули про масові вбивства євреїв, дідусь Дастіна — Френк — повернувся до Києва врятувати родичів, натомість і сам став жертвою розправ чекістів".

 Дастін Гоффман

Як зазначає історик, на те, що Гоффманів розстріляли саме у 1919 році в період більшовицького терору у Києві, коли комендантом міста був Микола Щорс, вказують кілька джерел. Проте у деяких також зустрічається дані про розстріл 1921 році. 

"Однак я все таки відстоюю думку, що це був 1919 рік, адже це пояснює відсутність будь-яких документів. Ми перевірили — Галузевий державний архів СБУ, Центральний державний архів громадських об'єднань, Державний архів Київської області та Державний архів Хмельницької області — і, на жаль, нічого не знайшли. Під час більшовицького терору такі матеріали могли просто не заводитись, а людей розстрілювали без суду і слідства. Якби це був 1921 рік, то мало б хоч щось лишитись", — пише Бірчак.

Нагадаємо, днями міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що пам’ятник Миколі Щорсу начебто не підлягає демонтажу через висновок про його культурну цінність.

Однак, згідно перехідних положень Закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки" пам’ятник Миколі Щорсу, чия діяльність була прямо пов’язана з установленням радянської влади на території України та боротьбою проти Української Народної Республіки, підлягає демонтажу і це не є предметом обговорення місцевих органів влади.

Якщо ж згідно оцінок експертної ради пам’ятник має мистецьку цінність, то може бути збережений у спеціальному місці — музеї чи заповіднику.

 Пам'ятник Миколі Щорсу на бульварі Шевченка в Києві. Джерело: wikipedia.org

Микола Щорс (1895 - 1919) — командир Червоної армії, брав активну участь у встановленні радянської влади на території України та збройній боротьбі проти Української Народної Республіки, комендант окупованого Києва (лютий 1919).

Пам'ятник Щорсу в Києві на бульварі Шевченка спорудили у 1954 році.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.