У Києві перейменували 79 вулиць із радянськими назвами

Міський голова Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про перейменування 79 вулиць столиці, які мали комуністичні назви.

Про це повідомляє офіційний сайт КМДА.

Відниці в Києві будуть вулиці й провулки названі на честь діячів ОУН і УПА, Української революції 1917-1921 років, козацьких полководців, українських істориків, письменників, церковних діячів тощо. 

Наприклад, провулок Будьонного Перший на Дарниці називатиметься провулком Василя Кука - генерал-хорунжого УПА, останнього керівника антирадянського збройного опору в Україні.

Провулок Миколи Островського перейменовано на честь Ярослава Хомова ("Лімницького") - одного з керівників бандерівського підпілля в окупованому Києві, якого стратили нацисти. 

Замість провулку Щербакова буде провулок Всеволода Петріва - генерал-хорунжого Армії УНР. Увічненими стали ще двоє військовиків Армії УНР - генерал Марко Безручко і полковник Василь Вишиваний.

Крім того, з'явилися вулиці названі на честь крутянців - Володимира Наумовича (за іронією долі - колишня Володимира Антонова-Овсієнка, чиї війська наступали на Крути) і Володимира Шульгина (екс-Івана Федька).

Вулицю Колективізації на Солом'янці переназвали на честь визначного американсько-українського дослідника Голодомору Джеймса Мейса.

Діячі української церкви віднині будуть предсталені в київській топоніміці іменами Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, Патріарха УПЦ (КП) Володимира Романюка, Патріарха УАПЦ Мстислава Скрипника, митрополита УПЦ (МП) Володимира Сабодана.

Значну частину радянських назв перейменували на честь подвижників української культури: поета і петлюрівського підпільника Григорія Чупринки, неокласиків братів ЗеровихМихайла Драй-Хмари і Юрія Клена, поета-націоналіста Євгена Маланюка, видатного дитячого письменника Всеволода Нестайка, поета і дисидента Івана Світличного, композитора та історика Гната Хоткевича тощо.

Повний список перейменувань можна переглянути на сайті КМДА.

Нагадаємо, нещодавно в Чернігові надали нові назви 59 вулицям

Київська влада розглядає варіант перейменувати Московський проспект на проспект Бандери.

Інші матеріали за темами ДЕКОМУНІЗАЦІЯ та ТОПОНІМІКА

Дати заснування Української академії наук: яка правильна?

Виглядає дивно, але факт: існує різнобій у позначенні точної дати створення Національної академії наук України. Перша дата – це 14 листопада 1918 року. Друга дата – це 27 листопада 1918 року. То ж яка дата – справжня? Відколи ми маємо вести відлік Академії?

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.