Мер Запоріжжя не хоче називати вулиці на честь бійців АТО

Mіський голова Запоріжжя Володимир Буряк вважає, що недоцільно називати вулиці на честь запорожців, які полягли у 2014-2015 роках у боях із російськими загарбниками.

Про це він заявив на зустрічі з представниками родин загиблих воїнів, повідомляє Z-city.

Натомість Буряк запропонував створити сквер на честь бійців АТО - "як у афганців на бульварі Шевченка".

На думку мера, такий меморіал захисникам України повинен з'явитися на місці пам'ятника Дзержинському, який демонтують до 19 березня цього року. 

Також міський голова розповів про створення "проекту патріотичного виховання молоді". За кожною школою, технікумом і університетом планується закріпити "могилу невідомого солдата", щоб учні зберігали її в належному вигляді.

Про могили відомих солдат Буряк не говорив.

Інше за темами ЗАПОРІЖЖЯ та ВІЙНА РФ ПРОТИ УКРАЇНИ

Дати заснування Української академії наук: яка правильна?

Виглядає дивно, але факт: існує різнобій у позначенні точної дати створення Національної академії наук України. Перша дата – це 14 листопада 1918 року. Друга дата – це 27 листопада 1918 року. То ж яка дата – справжня? Відколи ми маємо вести відлік Академії?

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.