Мер Запоріжжя не хоче називати вулиці на честь бійців АТО

Mіський голова Запоріжжя Володимир Буряк вважає, що недоцільно називати вулиці на честь запорожців, які полягли у 2014-2015 роках у боях із російськими загарбниками.

Про це він заявив на зустрічі з представниками родин загиблих воїнів, повідомляє Z-city.

Натомість Буряк запропонував створити сквер на честь бійців АТО - "як у афганців на бульварі Шевченка".

На думку мера, такий меморіал захисникам України повинен з'явитися на місці пам'ятника Дзержинському, який демонтують до 19 березня цього року. 

Також міський голова розповів про створення "проекту патріотичного виховання молоді". За кожною школою, технікумом і університетом планується закріпити "могилу невідомого солдата", щоб учні зберігали її в належному вигляді.

Про могили відомих солдат Буряк не говорив.

Інше за темами ЗАПОРІЖЖЯ та ВІЙНА РФ ПРОТИ УКРАЇНИ

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.