У Кличка не проти перейменувати Московський проспект на Бандери

Комісія з питань найменувань при міському голові Києва підтримала низку пропозицій Українського інституту національної пам’яті щодо перейменувань об’єктів столичної топоніміки.

Про це повідомила прес-служба УІНП.

Анонсовано наступні перейменування:

- замість проспекту Московського в Оболонському та Подільському районах столиці - проспект Степана Бандери;
- замість проспекту Генерала Ватутіна у Деснянському та Дніпровському районах - проспект Романа Шухевича;

Три вулиці в центрі міста будуть перейменовані на честь генералів Армії УНР:

- замість вулиці Кутузова у Печерському районі - вулиця Генерала Алмазова;
- замість вулиці Ванди Василевської в Шевченківському районі - вулиця Всеволода Змієнка;
- замість вулиці Суворова в Печерському районі - вулиця Михайла Омеляновича-Павленка.

Тепер за це рішення має проголосувати Київрада.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.