У Кличка не проти перейменувати Московський проспект на Бандери

Комісія з питань найменувань при міському голові Києва підтримала низку пропозицій Українського інституту національної пам’яті щодо перейменувань об’єктів столичної топоніміки.

Про це повідомила прес-служба УІНП.

Анонсовано наступні перейменування:

- замість проспекту Московського в Оболонському та Подільському районах столиці - проспект Степана Бандери;
- замість проспекту Генерала Ватутіна у Деснянському та Дніпровському районах - проспект Романа Шухевича;

Три вулиці в центрі міста будуть перейменовані на честь генералів Армії УНР:

- замість вулиці Кутузова у Печерському районі - вулиця Генерала Алмазова;
- замість вулиці Ванди Василевської в Шевченківському районі - вулиця Всеволода Змієнка;
- замість вулиці Суворова в Печерському районі - вулиця Михайла Омеляновича-Павленка.

Тепер за це рішення має проголосувати Київрада.

Дати заснування Української академії наук: яка правильна?

Виглядає дивно, але факт: існує різнобій у позначенні точної дати створення Національної академії наук України. Перша дата – це 14 листопада 1918 року. Друга дата – це 27 листопада 1918 року. То ж яка дата – справжня? Відколи ми маємо вести відлік Академії?

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.