В окупованому Севастополі хочуть знести пам'ятник Шевченку

Мешканка Гагарінського району Севастополя - Ольга Сметаніна - повідомила про організацію збору підписів за те, щоб прибрати від будівлі окупаційної адміністрації пам'ятник Тарасу Шевченку.

Про це повідомляє Інформер.

"Пам'ятник був встановлений на честь незалежності України. Ми тепер в Росії, - пояснила Сметаніна свою пропозицію. - Це країна, в якій народилися Пушкін і Лермонтов. Думаю, скульптури цих поетів займуть гідне місце поруч з адміністрацією".

Пам'ятник Тарасу Шевченку в Севастополі (АР Крим)

За словами голови окупаційної адміністрації Гагарінського району Олексія Ярусова, колись "ходили розмови" про встановлення замість Шевченка пам'ятника Юрію Гагаріну. "Саме люди повинні вирішити це питання, а не інакше", - сказав колаборант.

Більшість коментаторів новини засудили ініціативу Сметаніної.

 

Нагадаємо, у травні 2014 року окупаційна влада Севастополя демонтувала монумент гетьману і флотоводцю Петру Сагайдачному. "Севастополь - гордість російських моряків. Інших тут споконвіку не булo, - заявив голова окупаційної адміністрації міста, громадянин РФ Сєрґєй Мєняйло. - Встановлення подібних пам'ятників було спробою перекрутити історію".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.