БУДІВЛЮ ОДЕСЬКОГО АРХІВУ ПЕРЕДАЛИ ЄВРЕЙСЬКІЙ ГРОМАДІ

Депутати Одеської обласної ради повернули єврейській громаді будинок колишньої Бродської синагоги, в якому зараз розташовано обласний державний архів.

Про це повідомляє Думская.

Після оголошення результатів голосування працівники архіву, які були присутні на сесії, почали скандувати: "Ганьба!" Депутати, ігноруючи вигуки, пішли на перерву.

Директор Одеського облархіву Володимир Левчук підкреслив, що співробітники зовсім не проти передачі будівлі.

За словами Левчука, архівісти вимагали від депутатів, щоб ті спершу проголосували за виділення установі нового "нормального приміщення", а потім уже передавали будівлю релігійній громаді.

"Спочатку необхідно визначити майбутнє нашого архіву, - зазначив директор. - Площа приміщення, яке нам пропонують, всього 1700 квадратних метрів, а нинішня площа [архіву] - 2700 квадратних метрів".

Як відомо, в лютому 2016 року Одеський обласний архів завершив оцифрування і першим з українських архівів виклав у відкритий доступ всі описи фондів періоду УРСР та Незалежності.

Вже багато років будівля держархіву Одеської області перебуває в аварійному стані.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.