На Харківщині демонтували трьох Ленінів. ВІДЕО

У Харківській області за останню добу знесли три пам'ятники радянському вождю Володимиру Леніну.

Про це повідомляє Українська правда з посиланням на місцеве видання Городской дозор.

Відзначається, що один пам'ятник був демонтований в місті Ізюм, другий - в селищі Боровий, третій - в місті Первомайськ.

В Ізюмі пам'ятник, який розміщувався біля райдержадміністрації, демонтували за рішенням міськради. Монумент місцеві комунальники збережуть як матеріальну цінність.

Нагадаємо, в травні 2015 року президент Петро Порошенко підписав пакает законів про декомунізацію, згідно з яким забороняється радянська і нацистська символіка, засуджуютьться нацистський і комуністичний режими, відкриваються архіви радянських спецслужб та визнаються борцями за незалежність України УПА й інші організації.

17 лютого 2016 року в м. Дніпродзержинську на Дніпропетровщині знесли пам'ятник Феліксу Дзержинському.

Інше за темами МОНУМЕНТИ — ХАРКІВЩИНА ДЕКОМУНІЗАЦІЯ

І. Б.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.