Документи про розшук чекістами шефа штабу УПА. СКАНИ

Центр досліджень визвольного руху (ЦДВР) опублікував радянський план розшуку й ліквідації шефа Головного військового штабу УПА Олекси Гасина – "Лицаря" та інші документи про нього з архівів радянських спецслужб.

Оприлюднення документів на Електронному архіві визвольного руху стало можливим завдяки співпраці з Архівом СБУ.

В ЦДВР зазначають, що радянські спецслужби намагалися зловити Гасина 10 років — допитували членів родини та інших учасників українського націоналістичного підпілля, вилучали листи, переслідували.

Коли вороги врешті підійшли достатньо близько, "Лицар" відбув свій останній бій — застрелився, щоб не потрапити в руки ворогу.

Постанова про заведення справи-формуляру на члена Центрального проводу ОУН Олександра Гасина

Колекція документів про Олексу Гасина включає орієнтування радянських спецслужб по справі упівця, протоколи допитів про нього, переклади з української його листів, фото дітей.

Один з документів, створений у січні 1947 року, складається з дев'яти пунктів і має назву "План агентурно-оперативных мероприятий по розыску та ликвидации члена Центрального Провода ОУН "Лыцаря"".

"В орієнтуваннях спецслужб є опис зовнішності, одягу, звичок, рис характеру, стану здоров'я Олекси Гасина, є довідки про його імовірне місцезнаходження та зв’язки з іншими повстанцями, — розповідає заступник директора ГДА СБУ історик Володимир Бірчак. — Цікавим є один із останніх його листів до дружини з порадами як переховуватися від радянських спецслужб".

Переглянути колекцію документів можна на сайті Е-архіву визвольного руху avr.org.ua за посиланням

Нагадаємо, що у 2014 році відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008-2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КГБ, які зберігаються в Архіві СБУ.

Перша сторінка плану агентурно-оперативних заходів з розшуку та ліквідації члена Центрального Проводу ОУН "Лицаря"

Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

21 травня 2015 р. набув чинності Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", відповідно до якого запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП).

Відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 23139 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

Фотокопія тимчасового посвідчення Олекси Гасина, виготовлені на ім'я Олексіва Ярослава Михайловича

Гасин Олекса (Олександр) Іванович народився 08.07.1907 в с. Конюхів на Львівщині. Закінчив Стрийську гімназію, де навчався разом зі С. Бандерою (1928), школу підхорунжих польської армії (1929), студент факультету сухопутної і водної інженерії Львівської політехніки (1931–1935 рр., з перервами через арешти).

Член УВО, в ОУН від 1929 р. У 1934-35 рр. відбував покарання у концтаборі Береза-Картузька. Неодноразово арештований польською поліцією (1931, 1933, 1937).

 Олекса Гасин

Перебував на різних організаційних посадах в ОУН - від організаційного референта окружного проводу до крайового провідника. Після Акта проголошення незалежності України 30 червня 1941 обираний 1-м заступником військового міністра в Українському державному правлінні. Ув’язнений Гестапо в Дрогобичі в 1942.

У грудні 1943 — січні 1944 рр. та з січня 1946 р. —  шеф Головного військового штабу УПА і військовий рефрент Проводу ОУН(б). Один з розробників тактики підпілля ОУН у післявоєнний період. 1948 підвищений до рангу полковника.

31 січня 1949 р. потрапив у засідку біля конспіративної квартири у Львові й застрелився, щоб не потрапити до рук агентів МГБ. 14.10.1952 Українська головна визвольна рада посмертно підвищила Гасина до звання генерал-хорунжого.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.