Монументальні панно київського Річвокзалу хочуть реставрувати. ФОТО

Представники культурної спільноти Києва зустрінуться з речниками проекту "РічПорт", які займаються реконструкцією Річкового вокзалу міста, щоб озвучити рекомендації щодо реставрації мозаїк та подальшої ревіталізації будівлі.

Про це повідомляє Музейний простір.

Річковий вокзал у Києві тривалий час перебуває у стані занепаду. Зараз у споруди з’явився новий власник (проект "РічПорт"), який має плани щодо її перетворення на розважальний заклад.

В інтер’єрах вокзалу збереглися мозаїки, котрі є безцінними пам’ятками мистецтва українського шістдесятництва - визначного періоду в українській культурі, позначеного сплеском яскравих художніх новацій.

Всі фото: DreamKyiv
 

Активісти, відвідавши Річковий вокзал, підготували рекомендації щодо реставрації мозаїк та концепції майбутнього розвитку проекту.

Час і місце заходу: середа, 17 лютого, 11:00. Київ, Український кризовий медіа-центр (Український дім на Європейській площі).

Дехто з планованих спікерів:
- Євгенія Моляр - мистецтвознавиця, кураторка проекту Soviet Mosaics in Ukraine фонду "ІЗОЛЯЦІЯ";
- Оксана Брашинова - завідувачка науково-дослідного відділу мистецтва ХХ – початку ХХІ століть Національного художнього музею України;
- Лізавета Герман - мистецтвознавиця, дослідниця;
- Антон Фрідлянд - речник проекту "РічПорт".

Декоративні панно Річкового вокзалу cтворені в 1959-60 роках художниками-монументалістами Ернестом Котковим, Валерієм Ламахом та Іваном Литовченком. Використовувалося інноваційне для того часу поєднання матеріалів - кераміки та кольорових цементів.

 

Загалом комплекс нараховує вісім монументально-декоративних творів, котрим необхідне надання пам’яткоохоронного статусу та фахова реставрація: "Дніпро - торговий шлях", "Богдан Хмельницький", "Україна", "Жовтень", композиції "Праця", "Відпочинок", "Чайки над водою" (двічі).

 

У січні 2016 року повідомлялося, що будівля Київського річвокзалу, який обіцяють переробити на ресторанну галерею, належить компанії, пов’язаній з екс-головою Держкомпідприємництва Михайлом Бродським і народним депутатом Нестором Шуфричем.

ТАКОЖ: Донецьк не має грошей на ремонт мозаїк Алли Горської. ФОТО

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.