В Центральному історичному архіві вимагають гроші за копіювання. СКАН

Працівники Центрального державного історичного архіву України (ЦДІАК) не дозволяють користувачам робити копії документів на власні фотоапарати, вимагаючи користуватися платними послугами архіву.

Про це у своєму Facebook написав дослідник Alex Krakovsky, оприлюднивши копію виставленого архівом рахунку.

"Сьогодні мені, як і сотням іншим дослідників в ЦДІАК з 1 лютого, було ВІДМОВЛЕНО в фотографуванні власним фотоапаратом, що є безкоштовним згідно законів України, - написав він. - Замість цього запропонували замовити копіювання через фотолабораторію архіву. Або ніяк".

На питання, яким обладнанням це буде зроблено і яка буде якість, працівники архіву відповіли, що не можуть цього сказати, і запропонували "зробити офіційне звернення".

"Це в той час, як в переважній більшості архівів України вже виконують закон та дають безкоштовно копіювати власним фотоапаратом", - наголошується в дописі.

"Надання архівних документів для копіювання технічними засобами архівних установ". Скан: facebook.com/alex.krakovsky

Архів вимагає від дослідника 1077 грн за копії 26 документів. По 41 гривні за документ.

"Це матеріали з історії сіл України, які я пишу на волонтерських засадах для всіх бажаючих, - наголосив автор допису. - Це робить історію майже недосяжною більшості населення".

Дописувач запропонував іншим користувачам архівних послуг об'єднатися і вирішити цю проблему правовими методами.

У ЦДІАК зібрано документи, що висвітлюють історію України з XIV сторіччя до 1917 року. Важливе місце в архіві займають фонди установ Гетьманщини (XVII-XVIII століття).

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.