Істфак КНУ відкриває програму з військової історії

Історичний факультет Київського національного університету ім. Шевченка оголосив про набір студентів ступеню "магістр" на освітню програму "Військова історія".

Про це повідомляє сайт історичного факультету КНУ.

Набір на 2016-й навчальний рік відбувається в рамках спеціальності 032 "Історія та археологія".

Студенти спеціалізації вивчатимуть історію воєнних конфліктів, збройних сил, мілітарної культури як цивілізаційних явищ від давнини до сьогодення.

Випускники освітньої програми отримуватимуть у дипломі додаткову кваліфікацію "Консультант з питань військової історії" і  сертифікат "військовий історик".

"Війна є складним і глобальним явищем, яке увібрало в себе весь спектр політичних та соціально-економічних проблем людського суспільства, - зазначають у вузі. - Упродовж тисячоліть необхідність обороняти свою територію, або ж розширювати її, виробила в суспільствах і державах специфічний інструмент її реалізації — військо".

Студенти спеціалізації матимуть змогу здобувати теоретичні знання з історії війн, військового мистецтва та широкого кола проблем, котрі пов'язані із війною, як однією з підставових функцій держави.

Пропонована  спеціалізація сприятиме формуванню комплексних знань і аналітичних навичок з питань історії війн, військового мистецтва та збройних сил, соціо-культурного впливу суспільства на війну й, своєю чергою, впливу війн на розвиток політичних та соціально-економічних інститутів, спільних та відмінних рис мілітарного розвитку різних регіонів світу, зазначили в КНУ.

Студенти спеціалізації отримають поглибленні знання з історії військової справи давніх цивілізацій і народів Близького Сходу, Азії та Африки, Мезоамерики та Європи, еволюції збройної організації та розвитку мілітарних технологій Середньовіччя й Нового часу.

Спеціальну увагу в базових курсах приділено військовій історії України, ролі військово-політичного чинника в її історії в Новітню добу.

Стверджується, що протягом навчання студенти самостійно обиратимуть окремі дисципліни за власними науковими вподобаннями: зброєзнавство, уніформологія, військово-історичне джерелознавство, історія воєнних технологій, методів ведення війни, організації найманства або повстанських рухів.

Студенти освоять навички міждисциплінарного аналізу військово-історичної проблематики, отримують фундаментальну методичну підготовку.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.