У Києві згадають про повстання в Лук'янівській тюрмі 1923 року

До річниці повстання в Лук’янівській в’язниці 9 лютого 1923 року відбудеться вечір пам’яті героїв Холодного Яру, отаманів Київщини та Січових стрільців.

Про це ІП повідомили в історичному клубі "Холодний Яр".

Нагадаємо, вранці 9 лютого 1923 р. в Лук’янівській в’язниці м. Києва засуджені до розстрілу українські козаки і старшини заволоділи револьвером охоронця, захопили рушниці та набої в канцелярії тюрми і підняли повстання.

В ході відчайдушного чотиригодинного бою загинуло 38 повстанців. Ось імена 14 з них:

- отамани Холодного Яру і Чорного лісу Ларіон Загородній, Мефодій Голик-Залізняк, Юрій Дроботковський (він же Чорнота), Денис Гупало, Сергій Захаров;

- отаман Київщини Гайовий (він же Іван Грисюк із с. Дорогинки), його помічник Михайло Куценко, старшина Армії УНР і "найвідданіший козак" Гайового Григорій Олійник;

- командир 2-го Синього полку 1-ї Синьої дивізії Кость Здобудь-Воля з Кубані;

- козаки-холодноярці Олексій Добровольський і Корній Черкас, Іван Ляшенко, підпільник мережі отамана Чорного Ворона (Платона Черненка) з Криворіжжя, а також хлопці з Галичини – сотники корпусу Січових стрільців Армії УНР Микола Опока і Михайло Турок.

Час і місце заходу: 9 лютого 2016 року о 19:00. Київ, міський будинок учителя (вул. Володимирська, 57).

Під час вечора історик Роман Коваль розповість про Лук'янівське повстання.

Організатор заходу - Інститут українознавства. Анонсована участь політиків і музикантів.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.