У Маріуполі перейменували 75 вулиць і площ

Міська рада Маріуполя проголосувала за перейменування 75 об'єктів маріупольської топоніміки.

Про це повідомяє офіційний сайт міськради.

Скажімо, вулиця 60-річчя СРСР перейменована на вулицю Михайла Грушевського, вулиця Жовтнева - на Успенську.

Проспект Леніна став проспектом Миру, вулиця Лепсе - Правобережною, вулиця Урицького - Пилипа Орлика.

Проспект Ілліча отримав ім'я екс-директора Маріупольського меткобмінату ім. Ілліча Володимира Бойка, вулиця 40-річчя Жовтня стала Героїчною.

Перейменування вулиць, чиї нові назви викликали розбіжності в думці містян, відклали до 21 лютого.

До того часу жителі міста можуть надати власні варіанти нових назв особисто або ж узяти участь в он-лайн голосуванні  на офіційному сайті міської ради.

Крім вулиць, перейменувано два міських райони: Жовтневий на Центральний та Орджонікідзевський на Лівобережний.

Повний перелік перейменованих об'єктів - за лінком.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.