У Маріуполі перейменували 75 вулиць і площ

Міська рада Маріуполя проголосувала за перейменування 75 об'єктів маріупольської топоніміки.

Про це повідомяє офіційний сайт міськради.

Скажімо, вулиця 60-річчя СРСР перейменована на вулицю Михайла Грушевського, вулиця Жовтнева - на Успенську.

Проспект Леніна став проспектом Миру, вулиця Лепсе - Правобережною, вулиця Урицького - Пилипа Орлика.

Проспект Ілліча отримав ім'я екс-директора Маріупольського меткобмінату ім. Ілліча Володимира Бойка, вулиця 40-річчя Жовтня стала Героїчною.

Перейменування вулиць, чиї нові назви викликали розбіжності в думці містян, відклали до 21 лютого.

До того часу жителі міста можуть надати власні варіанти нових назв особисто або ж узяти участь в он-лайн голосуванні  на офіційному сайті міської ради.

Крім вулиць, перейменувано два міських райони: Жовтневий на Центральний та Орджонікідзевський на Лівобережний.

Повний перелік перейменованих об'єктів - за лінком.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.