Під Артемівськом є вулиця імені сепаратиста Кобзона. ФОТО

В місті Часів Яр (Артемівський район Донецької області) досі є вулиця, названа на честь російського співака Іосіфа Кобзона.

Про це повідомляє кореспондент ІП.

Фото: Микола ДЕНИСОВ

На зроблених ним фото видно назву вулиці.

"Тут ще безліч вулиць різних негідників. Щось вже змінюється, щось треба почекати, - прокоментував ситуацію заступник голови Донецької військово-цивільної адміністрації з гуманітарних питань Віктор Андрусів. - Я все шукаю новину про те, що в Донецькій області вже немає жодного Леніна. Навіть на заводах почали знімати. Але це не новина. От те, що вулиця Кобзона - оце зрада. Сумно".

 

Ветеран радянської естради, громадянин РФ Іосіф Кобзон активно підтримує вторгнення російської гібридної армії в Україну. Він народився в Часовому Ярі в 1937 році.

У 2014 році Служба безпеки України включила Кобзона до списку осіб, яким заборонений в'їзд на територію України. 

У лютому 2015 року Кобзон посів 150-е місце у списку осіб, яким заборонено в'їзд до країн ЄС у зв'язку з діями, що загрожують територіальній цілісності України.

У вересні 2015 року Кобзон потрапив до санкційного списку (номер 94), запровадженого Україною у відповідь на російську збройну агресію.

 

У квітні 2014 року в Донецьку невідомі розмалювали пам'ятник Йосипу Кобзону в синьо-жовтий колір.

В серпні 2014 року у Слов'янську (Донеччина) активісти вимагали від депутатів міської ради скасувати рішення про присудження Кобзону звання "почесний громадянин міста".

У вересні 2014 року Дніпропетровська міська рада позбавила Кобзона звання "Почесний громадянин Дніпропетровська" та права виконувати гімн міста. Також почесне звання у виконавця волі Путіна забрали міські ради Полтави і Краматорська (Донеччина).

Інші матеріали за темами ТОПОНІМІКА та МУЗИКА

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.