Призначили директора Музею Майдану. ФОТО

На прес-конференції 21 січня представили директора "Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності".

Ним став відомий музейник Ігор Пошивайло — голова ГО "Музей Майдану", заступник гендиректора Музею Івана Гончара. Він втілюватиме завдання із організаційного супроводу створення Музею Майдану, його першої експозиції, вирішення бюджетних питань та організації відкритого конкурсу на посаду очільника установи. 

 Ігор Пошивайло. Фото: honchar.org.ua

"Насамперед ми завершимо розробку базової концепції, сформулюємо план дій та забезпечимо базові елементи нової структури — фінансування, штатний розпис, формування наглядової й опікунської рад", — говорить Ігор Пошивайло, який впродовж двох років був одним із двигунів Ініціативи Музей Майдану/Музей Свободи.

Ігор Пошивайло підкреслив, що нагальним є надання Музею бодай тимчасового приміщення, робота над консервацією та реставрацією основної колекції, оскільки зараз вона зберігається в непристосованих приміщеннях. Нагадаємо, що зусиллями волонтерів та Інституту національної пам’яті зібрано майже дві тисячі артефактів.

 "Наступний ключовий крок – організація відкритого конкурсу на посаду директора, обрання керівництва й завершення формування команди музею, налагодження системної комунікації по горизонталі і вертикалі, від громадських ініціатив і до держави", — додав  Ігор Пошивайло.

Музей Майдану повинен нам нагадувати ту дуже високу ціну, яку ми заплатили за можливість зміниту країну, вважає голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

"Розуміючи, яка це висока ціна, ми матимемо більше сил і натхнення, щоб здійснити необхідні зміни, зробити Україну близькою до тієї, за яку боровся Майдан. Важливим аспектом у створенні Музею Майдану є те, що громадська ініціатива, яка виникла під час Майдану, врешті знайшла державну підтримку — Адміністрації Президента  і Кабінету Міністрів України".

Музей Майдану зареєстровано як юридичну особу. Та це лише початок, наголошує Володимир В’ятрович, необхідна подальша підтримка з боку держави.

"Наразі музей не має приміщення ані для того, щоб розташувати штат, який формується, ані для розміщення тимчасової експозиції. Надати його — обов’язок держави. На нашу думку, для цього найкраще надається Український дім.

Із подальшою можливістю побудови нового приміщення для постійної експозиції — найкраще для цього пасує місце на алеї Героїв Небесної сотні".

Відповідальним за створення Музею визначено Український інститут національної пам’яті, та попри це додаткове завдання в бюджеті на 2016-й жодних додаткових коштів не передбачено.

"Ми будемо піднімати найближчим часом питання змін до бюджету, які врахують необхідні кошти для створення Музею Майдану, і віримо в підтримку цього від Уряду та Парламенту", — говорить голова Інституту національної пам’яті.

Партнер аналітичної компанії pro.mova Олександра Бакланова зауважила: "Одне з найскладніших завдань на сьогодні – забезпечити, щоб Музей Майдану був не тільки про минуле, але й про майбутнє, щоб він допомагав нам осмислювати те, що відбулося, й будувати майбутнє. Адже музей - це не тільки стіни, це й культурні та просвітницькі програми".

Також у прес-конфренції взяв участь Василь Рожко, начальник управління музейної справи Міністерства культури України.

Організатори прес-конференції – Український інститут національної пам’яті спільно з громадською ініціативою "Музей Майдану / Музей Свободи".

Запис прес-конференції можна переглянути на каналі YouTube Ukrainian Institute of National Remembrance

Довідка:

Ігор Пошивайло — відомий музейник і громадський діяч. Народився 1967 року в Полтаві. Закінчив Київський державний педагогічний інститут іноземних мов та аспірантуру Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України.

Кандидат історичних наук, заслужений діяч мистецтв України (2008). Заступник гендиректора Музею Івана Гончара (Київ). Голова експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини Міністерства культури України.

Учасник Ініціативи Музей Майдану/Музей свободи, голова громадської організації "Музей Майдану".

Один із напрямів його наукових досліджень — збереження та примноження культурної спадщини, музейної інтерпретації. Керівник і учасник міжнародних культурно-мистецьких проектів.

Співмодератор і співорганізатор семінарів з музейного менеджменту, що проводяться Фондом мистецтв і культури в Центральній і Східній Європі (США) і Посольством США в Україні.

Автор монографії "Феноменологія гончарства: семіотико-етнологічні аспекти", що 2000-го стала лауреатом VІІ Форуму видавців у Львові.

Переклав з англійської на українську книгу Еріка Р. Вульфа "Європа і народи без історії", упорядник серії альбомів "Україна й українці: Історико-етнографічний мистецький альбом Івана Гончара" (гран-прі ХІІІ Форуму видавців у Львові, 2006).

Учасник конференцій Ради Європи та ЮНЕСКО з питань збереження традиційної культурної спадщини та з музейної справи.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.