В Україні - найбільше розсекречених документів з архівів КГБ

За часів Януковича Росія намагалась заблокувати доступ до матеріалів радянських спецслужб в українських архівах.

Про це в ефірі "5 каналу" розповів новопризначений директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут.

За його словами, наприкінці 80-х – на початку 90-х років ХХ століття, на етапі становлення незалежності пострадянських країн, багато архівосховищ радянських спецслужб було знищено або вивезено до Росії.

В Україні таких документів збереглось найбільше, каже посадовець: "У принципі, якщо говорити порівняно з республіками колишнього Радянського Союзу, з тими, де зберігались власне архіви КГБ, то найбільший відкритий масив документів – власне у нас".

Так сталось через те, що у країнах Балтії більшість документів було знищено або вивезено до Москви, а у Білорусі і Росії доступ до цих документів закритий.

"Ще дві країни, де можна отримати доступ до цих документів – це Молдова та Грузія, але у Грузії також багато чого було знищено, а в Молдові не було такої кількості архівних матеріалів у силу того, що країна потрапила до складу СРСР вже після Другої світової війни", – повідомив він.

Голова архіву також розповів, як Росія намагалась обмежити доступ до українських архівів.

"За часів Януковича була спроба Російської Федерації укласти спеціальну архівну угоду між Білоруссю, Казахстаном, Росією, Україною і Вірменією. Таким дуже цікавим аспектом цієї угоди було те, що жодна з країн не мала права надати відкритий доступ до документа, якщо хоч одна інша країна проти цього заперечувала б. Фактично, це б повністю закрило доступ до будь-яких архівних документів. На щастя, тоді вдалося зупинити цю архівну угоду – зі сторони України вона не була підписана і не діє", – розповів Когут.

У Росії ж досі діє мораторій на розсекречування документів КГБ, який постійно продовжується.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.