Архів СБУ очолив новий директор

4 січня 2016 року Голова СБУ представив колективу Архіву нового керівника — Андрія Когута.

Про це Історичні правді повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

Новопризначений директор Архіву СБУ Андрій Когут основним завданням бачить забезпечення вільного і зручного доступу істориків та усіх громадян до архівів, насамперед — через їхнє виведення з-під відомства СБУ та подальше оцифрування.

 Андрій Когут

Як заявляв раніше Голова СБУ Василь Грицак, спецслужба на виконання Закону "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" розпочала підготовку архівних фондів СБУ для передачі їх до Архіву Інституту національної пам’яті.

Раніше пан Когут очолював Центр досліджень визвольного руху, координував роботу профільної групи Реанімаційного пакета реформ та керував Електронним архівом визвольного руху avr.org.ua, де у вільному доступі опубліковано копії 23103 документів. Саме у співпраці з Е-архівом наразі відбувається оприлюднення документів з фондів СБУ.

"Документи репресивних органів будуть відкритими і їх буде фізично передано у цивільне відомство — Інститут національної пам’яті. СБУ врешті остаточно порве із чекістським спадком. Інформація про масові порушення прав людини, репресії та злочини комуністичного режиму буде відкрита. Це один із ключових запобіжників, щоб тоталітарні практики та методи не повторилися більше ніколи", — зазначає Андрій Когут.

Він також запевнив, що триватиме співпраця з європейськими інституціями, зокрема по обміну документами комуністичних спецслужб з Польщею і Чехією.

Андрій Когут пообіцяв також, що "процес передачі не завадить щоденній відкритості Архіву СБУ і роботі усіх зацікавлених громадян та іноземців". Як відомо, з прийняттям "Закону про доступ" кількість звернень за архівною інформацією в Архіві СБУ зросла на 46%, більшість із них — щодо розшуку репресованих родин.

Андрій Когут входить до групи експертів, які працювали на "декомунізаційними" законами, зокрема щодо спрощення доступу до архівів радянських репресивних органів.

Попередній директор Архіву СБУ Ігор Кулик перейшов до Українського інституту національної пам’яті, щоб працювати над створенням Архіву УІНП, куди увійдуть документи радянських спецслужб 1917-1991 років з-під відомств силових органів, в тому числі СБУ, відповідно до закону "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Довідка:

Когут Андрій Андрійович народився 1980 року у м. Підволочиськ Тернопільської обл. Закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка.

До призначення директором Архіву СБУ  — в.о. директора Центру досліджень визвольного руху, керівник проекту "Електронний архів українського визвольного руху avr.org.ua", менеджер групи "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакета реформ", учасник Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні.

Координатор проекту "Покидаючи СРСР" — серії заходів із вивчення досвіду посттоталітарних трансформацій країн Центрально-Східної Європи. Експерт з розвитку громадянського суспільства, мереж та проведення громадських кампаній. Активний учасник Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, експерт Керівного комітету. Впродовж зими 2013-2014 років, один із координаторів Громадського сектору Євромайдану. Один із засновників та координаторів Громадянської кампанії "ПОРА!" у 2004 р.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.